Про це інформує Reuters.
Китай, який вважає демократичний Тайвань своєю територією, збільшив військову активність поблизу острова протягом минулих трьох років, реагуючи на те, що він називає “змовою” між Тайбеєм і Вашингтоном, головним міжнародним спонсором Тайваню та постачальником зброї.
У серпні минулого року Китай влаштував військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит до Тайбею тодішньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі.
Виступаючи на відкритті щорічного засідання парламенту Китаю, Лі зазначив, що Пекін дотримується принципу “єдиного Китаю”, згідно з яким Тайвань є частиною КНР, хоча прямо не погрожував військовими діями.
Уряд має реалізувати політику нашої партії щодо “розв’язання тайванського питання” та “вжити рішучих кроків, щоб протистояти незалежності Тайваню та сприяти возз’єднанню, – зазначив він приблизно 3000 делегатам у величезній Народній залі Пекіна. Ми повинні сприяти мирному розвитку відносин між протокою та просувати процес мирного возз’єднання Китаю”.
Більшість тайванців не виявляли жодного інтересу до правління автократичного Китаю, який ніколи не відмовлявся від застосування сили, щоб поставити острів під свій контроль.
Лі в окремих коментарях щодо оборони зауважив, що збройні сили повинні підвищити бойову готовність, хоча не згадав Тайвань у цьому контексті.
Рада Тайваню з питань політики у справах материкового Китаю відповіла на те “підтвердження” політики Китаю щодо Тайваню, заявивши, що Пекін повинен постати перед реальністю того, що обидві сторони Тайванської протоки “не підпорядковуються одна одній”.
Президентка Тайваню Цай Ін Вень неодноразово пропонувала переговори з Китаєм, які були відхилені, оскільки Пекін вважає її сепаратисткою.
Уряд Тайваню рішуче заперечує претензії Пекіна на суверенітет і зазначав, що лише 23 мільйони жителів острова можуть вирішувати своє майбутнє.
На початку 2024 року в Тайвані відбудуться президентські та парламентські вибори, і напруженість у відносинах з Китаєм, ймовірно, домінуватиме під час кампанії.
Раніше стало відомо, що Тайвань прискорить розробку безпілотників для військового використання, враховуючи уроки війни РФ проти України на тлі зростаючої загрози з боку Китаю.
10 серпня 2022 року КНР завершила військові навчання навколо Тайваню. Утім, Китай оголосив, що має намір проводити біля острова регулярне патрулювання.
Проте вже 15 серпня китайська армія оголосила про додаткові навчання поблизу Тайваню. Про них заявили на тлі неоголошеного візиту законодавців США, які зустрілися з президенткою острова Цай Ін Вень.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай проводив навчання, щоб підготувати вторгнення. Він вважає, що для цього КНР відпрацьовувала повітряні та морські навчання навколо острова.
28 серпня у міністерстві оборони Тайваню заявили, що виявили 23 китайські літаки та вісім китайських кораблів, котрі маневрували навколо Тайваню в неділю, оскільки Пекін продовжує військову діяльність поблизу острова.
Зокрема, йшлося про сім китайських літаків, які перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка є умовною межею між двома сторонами.
Китай ніколи не виключав застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.
Вже 1 вересня військові Тайваню вперше збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір поблизу острова біля китайського узбережжя, після того, як уряд пообіцяв вжити жорстких заходів для боротьби зі збільшенням таких провокацій. Раніше Тайвань здійснив попереджувальні постріли по безпілотнику, незабаром після того, як президентка Цай Ін Вень наказала військовим вжити “рішучих контрзаходів” проти, як вона назвала, китайських провокацій. Тоді дрон повернувся до Китаю після попередження. Це був перший випадок, коли попереджувальні постріли було зроблено в такому інциденті.
Тож згодом стало відомо, що Тайвань розширить обов’язкову військову службу для чоловіків – колись політично неприйнятний крок, який став обов’язковим на тлі зростання стурбованості щодо нападу Китаю та загострення конкуренції між Вашингтоном і Пекіном.
22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.
У лютому 2023 року у Центральному розвідувальному управлінні США зазначили, що китайський лідер Сі Цзіньпінь може планувати вторгнення на Тайвань до 2027 року.
18 лютого група китайських офіційних осіб прибула з візитом до Тайваню вперше за три роки з початку пандемії COVID-19, аби відвідати культурний захід у період різкого зростання військової напруженості в Тайванській протоці.
Згодом стало відомо, що Пентагон допомагає Тайваню зосередитися на тактиці та системах озброєннях, які ускладнять атаку на острів. США помітно збільшують кількість військ, розгорнутих на Тайвані – більш ніж у чотири рази – аби посилити програму навчання військових острова на тлі зростання загрози з боку Китаю.
- Тайвань відкинув модель “одна країна – дві системи”, яку пропонує Пекін як основу для мирного возз’єднання.
- Напередодні саміту G20 на Балі вперше особисто зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Особиста розмова тривала понад три години, лідери намагались зменшити високу напруженість і краще зрозуміти пріоритети одне одного на найближчі роки. Зокрема сторони погодились, що необхідно спільно протидіяти застосуванню чи загрозі застосування ядерної зброї в Україні.
- Нових генералів президента Китаю Сі Цзіньпіна, можливо, обрано через їхню політичну лояльність до нього, однак ці зв’язки можуть служити й плану вторгнення на Тайвань.
- Міністерство оборони Японії організовує розробку кількох ракет великої дальності з радіусом дії приблизно до 3000 кілометрів і планує розгорнути їх у 2030-х роках.
- 1 січня колишній глава МЗС КНР Ван І у своєму першому публічному коментарі з моменту його призначення головою управління закордонних справ правлячої Комуністичної партії заявив, що Китай і Сполучені Штати повинні продовжувати діалог, а не конфронтацію, і уникати помилок, допущених під час холодної війни.
