Про це повідомляють #Букви.

Леонід Кучма народився 9 серпня 1938 року, у селі Чайкине, Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

У 1960 році Леонід Кучма здобув освіту інженера-механіка у галузі ракетної техніки на фізико-технічному факультеті Дніпровського університету.

У 1960—1982 роках він працював інженером, старшим інженером, провідним конструктором, помічником головного конструктора та технічним керівником випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур (Казахстан). Паралельно з 1975 до 1981 був секретарем партійного комітету Комуністичної партії конструкторського бюро “Південне”, пізніше з 1981 до 1982 — секретарем парткому виробничого об’єднання “Південний машинобудівний завод”.

З 1982 по 1986 роки — перший заступник генерального конструктора КБ “Південне”, а вже у 1986-му став генеральним директором ВО “Південний”.

Щодо сімейного стану, то Леонід Кучма одружений, його дружина Людмила Миколаївна — нині почесний президент Національного фонду соціального захисту матерів і дітей “Україна — дітям”. Подружжя має доньку — Олену Пінчук та двоє онуків, Романа і Катерину.

Політична діяльність

У 1990—1992 роках Леонід Кучма став народним депутатом УРСР XII скликання, а пізніше – Верховної Ради України першого скликання, також був членом комісії з питань оборони і державної безпеки. Вже у жовтні 1992 став прем’єр-міністром України та членом Ради національної безпеки і оборони. Проте у вересні 1993 р. пішов у відставку з посади прем’єр-міністра.

З грудня 1993 р. — президент Ради промисловців та підприємців України. Березень 1994 – серпень 1994 — народний депутат України 2-го скликання, член міжрегіональної депутатської групи.

10 липня 1994 року Леоніда Кучму було обрано на посаду президента України. У першому турі він набрав 31,17 % голосів. Натомість у другому турі він отримав підтримку 52,15%. 14 листопада 1999 року Кучма був вдруге обраний на посаду президента України. У першому турі отримав підтримку 36.49 %, у другому турі – 56.25 %.

Варто зазначити, що Леонід Кучма – єдиний з українських президентів, що був президентом два терміни поспіль.

Під час першого терміну Кучми було проведено низку економічних реформ, які визначають сучасне обличчя України. Протягом перших років його президентства було сформовано умови для появи на українському ринку фінансово-промислових груп, на базі яких згодом сформувалися бізнес-структури вітчизняних олігархів.

Другий термін відзначився низкою внутрішніх і зовнішніх потрясінь, скандалів та протестів. Другий термін Леоніда Кучми завершився Помаранчевою революцією, яку спровокували масові фальсифікації виборів президента України.

У галузі зовнішньої політики президент Леонід Кучма керувався тактикою “багатовекторності”, яка не передбачала однозначного вибору інтеграційних прагнень України і створювала бодай позірну видимість нормальних стосунків і зі східними, і з західними партнерами.

У травні 2020 року найбільша кількість українців, згідно з результатами опитування групи “Рейтинг” — 20 %, назвали Кучму найкращим президентом України.

23 червня 2014 року він ввійшов у Тристоронню контактну група з мирного врегулювання ситуації на сході України (ТКГ) і представляв Україну на переговорах з терористами із так званих “ДНР” та “ЛНР” за участі представників Росії та ОБСЄ.

29 серпня у спільному зверненні з Ющенком та Кравчуком підтримав курс Україну на інтеграцію в НАТО. 2 лютого 2015 року президент Петро Порошенко призначив Кучму офіційним представником України у ТКГ щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Натомість 2 жовтня 2018 р. у Мінську Кучма повідомив про завершення своєї роботи у ТКГ. Проте 3 червня 2019 року президент Зеленський заявив, що Кучма знову буде представляти Україну в ТКГ у Мінську. Але 28 липня 2020 року Леонід Данилович припинив роботу в ТКГ.

27 вересня 2007 року в Києві, на майдані Слави був встановлений гіпсовий пам’ятник Леоніду Кучмі, що зображав його у вбранні римських громадян. Через декілька годин після встановлення пам’ятник було викрадено.

Також існує герб Леоніда Кучми, створений у 1999 році. На щиті, перетятому лазуровим і золотим, лев протилежних тинктур, армований червоним, що йде на задніх лапах і тримає в передніх лапах державний герб України — золотий тризуб у лазуровому п’ятикутному щиті з золотою облямівкою. Щит увінчаний золотою українською адміністративною короною, над якою – лицарський шолом.

Окрім того, Леонід Данилович є почесним громадянином низки міст України: Білгород-Дністровського (2004), Дніпра, Кривого Рогу, Севастополя, Полтави. Також він є почесним громадянином Єревана (Вірменія).