На Венеційському кінофестивалі Лозниця закликав «вилікувати» ненависть українців до вторгнення росіян

Про це повідомляють #Букви.

Попри те, що 8 вересня у межах фестивалю офіційно відбудеться День України, і про це організатори повідомили у день офіційного відзначення 31-ї річниці відновлення Незалежності держави, Лозниця презентував свою стрічку від імені України раніше.

Сюжет фільму – про те, як під час Другої Світової 15 німецьких військових засудили на відкритому суді, а потім привселюдно стратили на Майдані під схвальні вигуки двохсоттисячного натовпу мешканців столиці.

“Київський процес” відзнято у копродукції з Нідерландами на замовлення приватного Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. Спродюсував стрічку  Хржановський. Режисер переконував, що у документальному фільмі реконструйовано так званий Київський Нюрнберг, який відбувся у січні 1946-го, – процес притягнення до відповідальності винних у винищенні євреїв у Києві в останні дні вересня 1941 року. Усі архівні документи зберігають в РФ, доступ до них може отримати лише обмежене коло осіб.

Пояснення своєї ідеї Лозниця дав на пресконференції, він порівняв події тих часів з нападом росіян 24 лютого.

“Это все очень печально. Как только стали падать бомбы, как начали уничтожать людей — поднялись волны встречной ненависти, нас всех накрыло этим девятым валом ненависти, и это вернуло нас на 80 лет назад… Фильм появляется в тот момент, когда нас опять накрывает та же волна. Это чума, которая приходит ниоткуда… Этой чуме мы не способны сопротивляться — вот эта мысль ужасна. Сила ненависти велика — это ужасно“, – переконаний він.

Тобто, режисер акцентує не на жахливій повномасштабній війні, котру РФ розпочала своїм вторгненням, а на реакції населення України у відповідь, мовляв, жахливо, коли ненавидять своїх вбивць.

Журналістка Людмила Семенюк наголосила, що у фільмі також прослідковуються релігійні меседжі російської церкви: нинішні київські схили та пам‘ятник Володимиру Великому із хрестом в руці у сірому тумані як метафора українського морального затуманення. І рецепт лікування цього затуманення – на пресконференції від Лозниці.

“Я здесь надеюсь на нейробиологов, физиологов, которые занимаются головным мозгом, на их способность исследовать цепочки, которые приводят к агрессии, и как-то локализовать вовремя, в том числе и медикаментозными способами, нежелательную агрессию в человеческом организме“.

Тож режисер білоруського походження закликав цивілізований світ вплинути на населення України, аби “вчасно локалізувати” наростаючу хвилю ненависті до своїх вбивць. Тут прослідковуються й основні релігійні вчення російської церкви про “смирення”.

Лозниця позиціює себе українським режисером, водночас всюди стає на захист “російської культури”.

Журналістка пояснила, що комусь із справді українських режисерів неможливо отримати доступ до архіву та документальних кадрів у російському Красногорську, де Лозниця отримав все, що хотів, не лише для цього фільму, а й для свого скандального “Бабиного яру”, де показав, що не лише фашисти знищували євреїв, а й українські націоналісти. За що, звісно, отримав премію на російському фестивалі.

Арт-оглядачка Лєна Чиченіна також акцентувала на “творчому” тандемі двох пропагандистів, котрі своїм прикладом несуть “світле” почуття дружби у маси.

Варто наголосити, що на фестивалі російський продюсер та режисер Ілля Хржановський дозволив собі одягнути вишиванку, як правильно зауважила Семенюк, наче “плювок в обличчя” кожному українцю.

Нагадаємо, що поза конкурсом на 79-му Венеційському кінофестивалі представлять дев’ять документальних фільмів, що досліджують персонажі та реалії, що формують сучасність. Серед них  – “Свобода у вогні: Боротьба України за свободу” від Євгена Афінеєвського, також відомого як режисер фільму “Зима у вогні”.

У цьому блоці й було заплановано показ фільму Лозниці.

Раніше, у травні, отримуючи нагороду за внесок у кінематограф, Лозниця заявив, що Каннський фестиваль опинився на “лінії культурного фронту”. Режисер назвав вимогу бойкотувати російськомовну культуру архаїчною та деструктивною, а її саму-  “і досягненням, і багатством України”.

Тож за лояльне ставлення до країни-агресорки Сергія Лозницю виключили з Української Кіноакадемії.

Довідка. Венеційський міжнародний кінофестиваль — найстаріший кінофестиваль у світі, заснований в 1932 році за ініціативи Беніто Муссоліні. Проводиться щорічно у вересні на острові Лідо. У конкурсі беруть участь повнометражні художні фільми, які не демонструвалися за межами країни-виробника і не брали участі в інших фестивалях. Приймаються 70, 35 і 16 мм фільмокопії, субтитрировані італійською мовою.

Французька актриса Катрін Деньов 31 серпня 2022 року під час фотосесії у день відкриття Венеційського кінофестивалю з’явилася у вбранні, яке прикрасила значком у вигляді українського прапора.

79-й Венеціанський кінофестиваль відбувається в Італії й триватиме до 10 вересня 2022 року.