Про це повідомляють #Букви.

У своїй програмі “Невзоровские среды” журналіст торкнувся теми російсько-української війни. Він висловлював власну думку щодо геополітичних “апетитів” РФ, зауважуючи абсурдність намагання виправдати російську агресію російськими посадовцями.

Проте, завершуючи міркування та підбиваючи підсумки програми, Невзоров зауважив, що ледь не забув про “надзвичайно важливе”, після цього продемонстрував українські паспорти.

Джерело: #Букви/скрін

“Слава Україні, живе Білорусь”, – зазначив він.

Варто зауважити, що деталей Олександр Невзоров не розповів, тож не зрозуміло, пов’язано це все ж з отриманням ним українського громадянства або ж він просто підігріває інтерес своєї авдиторії на тлі питання щодо законності можливого надання йому громадянства.

Нещодавно стало відомо, що Олександру та Лідії Невзоровим указом президента України Володимира Зеленського надано громадянство України “за видатні заслуги перед Україною”.

Першим про це повідомив радник голови МВС України Антон Геращенко у своєму Telegram-каналі.

Пізніше, 3 червня, Олександр Невзоров підтвердив інформацію про те, що став громадянином України. За його словами, у війні завжди є злочинець (Росія) та жертва (Україна), тому він вирішив стати на сторону жертви.

“Про українське громадянство. Без зайвих слів. Кожен сам робить власний вибір. Важливо розуміти, що третього варіанту немає. Я стаю на бік жертви. І я страшенно вдячний тим змученим, зневіреним, закривавленим людям України, що дозволили мені посісти серед них місце”, – написав тоді російський журналіст.

Що відомо про Олександра Невзорова?

Професія: російський репортер, телеведучий, депутат Державної думи чотирьох скликань, режисер, публіцист, блогер. Всеросійську популярність отримав під час перебудови своєю авторською програмою “600 секунд” на П’ятому каналі тодішнього Ленінградського телебачення.

Родина: виховували його бабуся та матір. Дід за материнською лінією — генерал МДБ Георгій Володимирович Невзоров — очолював в 1946—1955 роках Управління МДБ СРСР із боротьби з бандитизмом Литовської РСР, що займалося боротьбою з “лісовими братами”.

Мати — Галина Георгіївна Невзорова (1936—2001), журналістка газети “Смена”, похована на Преображенському єврейському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Щодо батька, то, як запевняє сам Олександр, він його ніколи не бачив.

Депутатство: чотири рази був депутатом Держдуми РФ, його обирали до парламенту через одномандатні виборчі округи. Вперше у 1993 році, вдруге у 1995 році, втретє у 2000 році і вчетверте у 2003 році. Після перемоги у 2003 році помічником депутата Невзорова був кримінальний авторитет Володимир Барсуков.

З 1994 по 1998 рр. – консультант-аналітик Бориса Березовського.

За даними Катерини Шульман (російська політологиня), за час свого депутатства Невзоров не підписав жодного законопроєкту та не відвідав жодного засідання. Однак сам Невзоров запевняє, що за чотири терміни депутатства був у Держдумі символічно – 4 рази.

Довірена особа президента РФ Володимира Путіна: до цього списку Невзоров потрапив 7 лютого 2012 року та агітував за Путіна, назвавши його “єдиним, хто може утримати від катастрофи імперію, яка розвалюється щосекунди”. В інтерв’ю Ксенії Собчак розповідав, що йому не важко одночасно агітувати за Путіна та критикувати РПЦ (за критику Російської православної церкви його хотіли виключити зі списку довірених осіб).

В 2018 році, в інтерв’ю блогеру Юрію Дудю Невзоров зізнався, що голосував за Путіна на виборах, оскільки вдячний йому за те, що у 1990-их роках Путін відмовив Анатолія Собчака замовляти його (Невзорова – ред.) вбивство.

Підтримка України: після подій 2014 року, коли РФ анексувала Крим та розпочала війну на Донбасі, окупувавши частину Луганської та Донецької областей, Невзоров почав критикувати російську владу у своїх відеороликах. Часто свої відео він закінчував словами “Слава Україні!”

У 2015 році він навіть заявив, що просить не вважати його росіянином.

Також Невзоров вказував, що у всьому, що відбувається, зокрема і в російській агресії, немає провини Володимира Путіна, адже російський диктатор просто пристосовується до того, чого бажає російський народ. Свого часу російський журналіст та блогер підтримав надання автокефалії Православній Церкві України (тодішня УПЦ Київського патріархату).

Кримінальна справа та виїзд з РФ: 22 березня 2022 року Головне слідче управління Слідчого комітету РФ відкрило проти 63-річного Олександра Невзорова кримінальне провадження за пунктом “д” частини 2 статті 207 КК РФ – публічне розповсюдження під виглядом достовірних повідомлень свідомо неправдивої інформації про дії ЗС РФ. 22 квітня 2022 року міністерство юстиції РФ внесло Невзорова до списку “іноземних агентів”. Вже 4 травня 2022 року МВС РФ оголосило Олександра Невзорова у міжнародний розшук.

Переїзд до Ізраїля: Навесні 2022 року він виїхав до Ізраїлю, щоб провести там відкриту лекцію. Невзоров в інтерв’ю російському ЗМІ “Медуза” заявив, що вони виїхали до Ізраїля ще до того, як дізнались про кримінальну справу. Проте, наголосив Невзоров, про підготовку кримінальної справи він знав завчасно через свої джерела.