Як раніше розповідали #Букви, 21 липня під судом, де відбувалося засідання у справі білоруського активіста Олексія Боленкова, який переїхав до України через переслідування з боку режиму Олександра Лукашенка і якому загрожувала депортація, було скоєно напад на кореспондента видання #Букви Олександра Кужельного.

#Букви відновили події того дня і опублікували подробиці нападу. Напад стався біля Шостого апеляційного адміністративного суду.

Там перебували представники праворадикальних організацій, вимагаючи від суду депортації Боленкова.

Водночас кореспондент #Букв Олександр Кужельний мав висвітлювати події, виконуючи завдання редакції.

Розповідаючи про напад, Кужельний виокремив двох осіб. Це керівник праворадикальної організації “Національний спротив” Олексій Свинаренко (в мережі відомий під псевдонімом “Сталкер”) та Михайло Шаланкевич (в мережі відомий під псевдонімом “Ганс”, є громадянином Росії, засуджений як член угруповання покійного російського неонациста Максима Марцинкевича, “Тесак”).

Водночас одним із організаторів тиску на суд був Євген Карась — лідер праворадикальної організації “С14”. Він жодним чином не перешкоджав нападу на Олександра Кужельного.

Крім того, є відео, на якому Карась уже після нападу на фотокореспондента #Букв виявляв неприховану агресію щодо видання та його власника Петра Терентьєва (називаючи його чомусь “головредом”).

Після нападу Карась почав писати погрози власнику #Букв Петру Терентьєву. Це сталося після того, як політичні діячі почали засуджувати напад на Олександра Кужельного.

Те, що номер телефону, з якого приходили погрози, дійсно належить Карасю, підтвердив народний депутат 8-го скликання від партії “Батьківщина” Ігор Луценко.

Під час листування з Петром Терентьєвим у месенджері Євген Карась погрожував, що “проєкту” (тобто виданню #Букви) “буде прилітати”.

Крім того, погрози та образи стосувалися особисто Петра Терентьєва.

“У тебе ж ворогів – мама не горюй, а ми стояли в сторонці. Тепер не будем”, – написав Карась.

На зауваження, що ця заява буде зафіксована як погрози, Карась відповів новими погрозами.

Петро Терентьєв опублікував скріншот із погрозами на своїй сторінці у Facebook, однак вона була майже миттєво видалена соцмережею через масові скарги (про те як діють ботнети у Facebook, можна почитати в розслідуваннях #Букв).

З приводу погроз Євгена Карася #Букви звернуться в правоохоронні органи та до міжнародних правозахисних організацій.

Праворадикальна організація “С14” відома здійсненням нападів – зокрема в 2018 році на табір ромів у Києві на Лисій горі. Тоді був заарештований один із керівників “С14” Сергій Мазур.

У липні 2018 року стався конфлікт між журналістом “Громадського телебачення” Ігорем Бурдигою та лідером організації “С14” Євгеном Карасем біля Голосіївського районного суду Києва, де обирався запобіжний захід Мазуру у справі щодо розгону ромського табору на Лисій горі у Києві. Тоді повідомлялося, що після засідання “журналіста оточили представники “С14″, а її лідер Євген Карась дав журналісту ляпаса”, після чого “сталася сутичка, в яку втрутилися представники поліції”.

А в 2013 році видання ZAXID.NET писало, що Євген Карась був помічений на ультраправому марші у Львові, учасники якого вигукували расистські і націоналістичні гасла, зокрема, “Одна раса!”, “Зіг Хайль!” тощо.

Варто зазначити, що Карась працював помічником народного депутата сьомого скликання Андрія Іллєнка з “ВО Свобода”.

Крім того, Карась був членом громадської ради при Національному антикорупційному бюро України (про що свідчить його декларація за 2020 рік).

Згідно з декларацією, він отримував матеріальне заохочення від Департаменту соцполітики КМДА на суму 54 000 гривень.

Там же зазначено, що Карась є співзасновником або ж членом правління низки організацій:

Наразі ж Євген Карась є членом громадської ради при Мінветеранів, про що свідчать дані на сайті міністерства.

До слова, раніше в “С14” заявляли про наміри створити партію під назвою “Суспільство майбутнього”.

А в 2020 році в ЗМІ повідомлялося, що “С14” провела “ребрендинг”: молодіжне крило суспільно-політичного руху “Суспільство майбутнього” було перейменовано в “Основа майбутнього”.