П’ятий президент відкинув звинувачення у тому, що нібито міняв належний йому завод у Севастополі на долю чи прибутки, чи акції в цій “трубі”.
Він наголосив, що завод був конфіскований окупантами через відмову перереєструватися у російські реєстри, визнавши окупацію Криму. Відповідний документ підписаний Дмитром Медведєвим. Водночас українські суди підтверджують, що власність заводу досі належить кінцевому бенефіціару — Порошенку.
“І це підприємство знаходиться у моїй декларації. І цього просто достатньо було, щоб не розповсюджувати цю брехню, просто подивитися в реєстр судових рішень, в реєстр власності і в мою декларацію. Замість того розповсюджується абсолютно цинічна брехня”, — вважає політик.
Крім цього, Порошенко висловив подяку керівництву заводу, котре у 2014 році відмовилося визнавати окупацію Криму.
“Я хотів би скористатися цим і ще висловити слова великої подяки керівництву заводу, директору пану Картошкіну, який, ризикуючи точно власною свободою і не виключено, що і власним життям, вивіз цілком таємну документацію, вивіз документи власності, привіз їх у Київ, перереєстрував завод і показав, як мають діяти ті, хто ні за яких умов не збирається визнавати російську окупацію Криму”, — сказав він.
Зауважимо, що колишній генеральний директор Севастопольського морського заводу Костянтин Картошкін також назвав маніпуляцією та брехнею інформацію, оприлюднену у програмі “Bihus.Info”.
Крім цього, Порошенко акцентував, що “труба”, яка мала перейти у державну власність України після здобуття незалежності, належала Росії більш як 20 років, і лише у 2014 році розпочався процес її повернення. Однак журналісти випускають це з уваги.
“Я не думаю, що всі розуміють, що труба знаходилася у власності Росії більше 20 років. Бо ще під час каденції Леоніда Макаровича Кравчука відбувався розподіл майна: що йде Росії, а що йде Україні. І ця труба, відповідно до цього розподілу, за рішенням тодішнього президента Кравчука потрапила до Росії. І увесь цей час була російською власністю. І лише у 2014 році під час нашої каденції було поставлене питання її повернення в українську власність. Це відомо? Відомо. Журналісти про це знали? Знали. Ані пари з вуст. Тому це — маніпуляція”, — зазначив він.
Також він нагадав про рішення Ради нацбезпеки і оборони від листопада 2014, травня 2015 і пізніші щодо вжиття заходів, аби “трубу” повернути до української власність та утримати.
“І я можу наголосити, що у нас сьогодні український уряд відповідно до цих рішень пішов в суд і в суді аж до Верховного Суду захищав українську власність. У нас є третя гілка влади. Судова система. І боротьба продовжувалася. Мені здається, аж до 17 року. Відповідно до цього і зараз після гучних реляцій Зеленського врешті-решт, санкції – не санкції, Фонд держмайна вирішив піти до суду, і це – правильне рішення”, — зазначив він.
Порошенко також закликав чинну владу не вихвалятися нібито перемогою в питанні повернення труби допоки не буде остаточного рішення суду.
“Але я не розумію, чому до рішення суду святкується перемога, коли від можливого Медведчука, який поставляв продукцію, мені здається, я не переконаний, і не знаю цього, але мені здається, “Лукойла”, переключення як це робиться зараз, коли трубу віддали в управління Коломойському і сумно відомому пану Лазорку, який ховався від правосуддя під час моєї каденції в Лондоні І, постачаючи нафту компанії “Роснефть” Сечіна – правої руки і гаманця Путіна, який зараз займається цими поставками. В мене питання: це – про український інтерес?”, — сказав він.
“Тому, повернете трубу — я буду це вітати. Буде у нас законне рішення — я буду це вітати. Але не брешіть, бо є відповідні урядові документи, документи РНБО, на яких стоїть підпис Порошенка, де позиція Порошенка чітко викладена”, — наголосив він.
Про який трубопровід йдеться?
Трубопровід “Самара-Західний напрямок” був побудований за часів СРСР та після здобуття Україною незалежності мав перейти у власність держави.
Водночас дочірня компанія російської “Транснафтопродукт” зазначений трубопровід у власність України не передала. У 2011 році Господарський суд Рівненської області визнав право власності на частину нафтопродуктопроводу “Самара-Західний напрямок”, що проходить територією України, за Україною. Апеляційний та Вищий господарський суд рішення підтвердили.
Однак у 2015 році Господарський суд Рівненської області скасував рішення суду через нібито нововідкриті обставини справи. У 2017 році той самий суд визнав право власності на частину нафтопродуктопроводу за ТОВ “Прикарпатзахідтранс”.
За версією Національного антикорупційного бюро, рішення ухвалили на основі неправдивого висновку судової інженерно-технічної експертизи. В січні 2021 року експертці, що склала висновок, повідомили про підозру.
“Прикарпатзахідтранс” було продано росіянами у 2015 році. Станом на лютий 2021 року кінцевим бенефіціарним власником компанії є громадянин Німеччини Анатолій Шефер, якого пов’язують с оточенням Віктора Медведчука.
Серед засновників “Прикарпатзахідтранс” також зазначено швейцарську “Інтернешнл трейдинг партнерс” та “Нафтобітумний завод”.
19 лютого Рада національної безпеки і оборони доручила Кабінету міністрів вжити невідкладних заходів для повернення у держвласність частини нафтопродуктопроводу, що належить особам, афілійованим з кумом Володимира Путіна та головою політради “ОПЗЖ” Віктором Медведчуком.
- 24 лютого Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно технологічного комплексу нафтопродуктопроводу та передав його в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
