Аутизм: статистика, дестигматизація діагнозу та визначні особистості з «РАС» 
Про це інформує AP.
Пашинян неодноразово критикував неспроможність Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) захистити Вірменію на тлі протистояння з Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху.
Росія, яка прагнула зберегти міцні зв’язки зі своїм союзником Вірменією, одночасно зберігаючи дружні відносини з багатим на енергоносії Азербайджаном, вдалася до делікатного дипломатичного балансування, уникаючи будь-яких силових дій. Вплив Кремля в регіоні став ще більше обмеженим, оскільки РФ зосередила свої ресурси на війні проти України.
Глава уряду заявив, що не Вірменія виходить з ОДКБ, а навпаки, “ОДКБ виходить з Вірменії, хоче вона цього чи ні”.
Він акцентував, що “загроза ескалації вздовж кордону Вірменії та в Нагірному Карабасі зараз дуже висока”, відзначивши “все більш агресивну риторику з боку Азербайджану”.
Напруженість між Вірменією та Азербайджаном різко зросла в грудні, коли азербайджанські протестувальники заблокували так званий Лачинський коридор, головну дорогу між Вірменією та Нагірним Карабахом, через що 120 000 жителів залишилися без їжі та інших основних засобів. Минулого місяця Міжнародний суд ООН зобов’язав Азербайджан відновити вільне пересування, але ситуація залишається напруженою.
Під час минулого протистояння Пашинян та інші вірменські офіційні особи різко критикували Росію та ОДКБ, де домінує Москва, за неспроможність забезпечити вільний транзит через Лачинський коридор.
Відображаючи своє роздратування щодо Москви, Вірменія скасувала заплановані на цей рік військові навчання членів альянсу і утрималася від призначення свого представника в керівництві блоку.
Пашинян зазначив, що 13 березня під час телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним він висловив занепокоєність Вірменії щодо ситуації та згадав нещодавню акцію протесту, організовану жителями Нагірного Карабаху перед базою російських військових.
На тлі напруженості між Москвою та Єреваном влада Вірменії не пустила російську пропагандистку Маргариту Сімоньян та російського депутата Констянтина Затуліна, які критикували уряд країни. Відповідаючи на запитання про цей крок, Пашинян зазначив, що вони виявили неповагу до Вірменії, яка має право використовувати ті інструменти, які вважає за потрібне, щоб “запобігти діям проти її інтересів”.
Він також наголосив, що Вірменія вітала б інші країни, такі як Сполучені Штати та Німеччина, котрі могли б допомогти в мирних переговорах з Азербайджаном.
Прем’єр країни додав, що “існуюча архітектура безпеки не спрацювала”, заявивши, що Єреван докладає зусиль для “налагодження військово-технічної співпраці з багатьма іншими країнами”.
15 вересня організація договору про колективну безпеку не наважилася безпосередньо втрутитися у загострену ситуацію на кордоні Вірменії та Азербайджану, де в ніч на 13 вересня спалахнули запеклі бої.
Звернення до ОДКБ
Вірменія звернулася до ОДКБ на підставі четвертої статті Договору про колективну безпеку. Згідно з нею, агресія проти однієї з держав-членів вважається агресією проти інших держав-членів.
“Ми звернулися до ОДКБ по допомогу, в тому числі військову, для відновлення територіальної цілісності Вірменії та забезпечення виведення азербайджанських збройних сил з території Вірменії”, — заявив Пашинян.
За його словами, під час засідання ОДБК вчора відбулося “щире та відкрите обговорення” ситуації на вірменсько-азербайджанському кордоні.
У випадку, якщо країна зазнала зовнішньої агресії, то четверта стаття дозволяє їй звернутися до ОДКБ з проханням про допомогу. Це стосується і військової допомоги. До ОДКБ входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.
Конфлікт у Нагірному Карабасі
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття. #Букви розповідали історію конфлікту.
25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.
У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”, повідомили у міністерстві оборони Азербайджану. Під час розмови азербайджанська сторона заявила, що відбувається уточнення позицій і місць дислокації російських миротворців. У оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану, проте їм довелося відступити через “негайні заходи”, вжиті азербайджанськими військовими.
Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.
Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства йшлося про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ. У МО Азербайджану наголосили на неприпустимості використання терміну “Нагірний Карабах”, оскільки адміністративної одиниці з такою назвою в складі Азербайджану не існує.
У липні президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що РФ не виконала своїх обіцянок щодо Нагірного Карабаху.
27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.
Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.
Своєю чергою влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня 2020 року близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.
Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.
Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб старше 18 років.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня 2020 року.
29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.
На кінець дня 27 вересня 2020 року в результаті боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки і іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.
У вересні 2022 року Вірменія офіційно звернулася за допомогою до РФ та країн-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). ОДКБ у відповідь вирішила направити свою місію для “оцінки ситуації, що склалася”. У ніч на 15 вересня сторони досягли домовленості про перемир’я, повідомив секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян.
Рада безпеки ООН закликала Вірменію і Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі і терміново відновити переговори.
У суботу, 3 жовтня 2020 року, армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.
Вже 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан та РФ підписали угоду про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, яка, зокрема, передбачає введення на територію Нагірного Карабаху російських миротворців.
Наприкінці листопада минулого року у Міністерстві оборони Азербайджану вкотре повідомили про порушення режиму припинення вогню у районі державного кордону з Вірменією.
6 березня в Європейському союзі висловили занепокоєння спалахом насильства в Нагірному Карабаху, що призвів до “загибелі щонайменше п’яти осіб”, закликавши розслідувати обставини.
- 8 січня відбувалась акція протесту вірменського національно-демократичного руху “Бевер” (“Полюс”) поблизу розташування гарнізону 102-ї російської військової бази в місті Ґюмрі.
- Буквально рік тому все було інакше. Україна тоді ще стояла на порозі великої війни, про яку попереджали як наша розвідка, так і їхні іноземні колеги. Українці дискутували в інтернеті щодо цього та потихеньку робили продовольчі запаси. Буквально рік тому Росія ще мала значний вплив на світовій політичній та економічній аренах. А їхня армія дійсно вважалася другою армією у світі.
- 27 грудня 2022 року під час двосторонньої зустрічі на неформальному саміті країн-учасниць СНД у Санкт-Петербурзі прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив президенту РФ Володимиру Путіну, що російські війська втратили контроль над Лачинським коридором, що з’єднує самопроголошену Нагірно-Карабахську республіку з Вірменією.
