Поцілунок війни: Дніпро на межі темряви 
Про це пише американське видання The Washington Post.
Спочатку була ідея спорудження пам’ятника жертвам сталінських репресій. Оскільки Радянський Союз у 1988 році переживав кардинальні зміни гласності за Михайла Горбачова, з’явилася ідея спорудження музею, архіву та бібліотеки. Швидко сформувався масовий рух на підтримку Товариства “Меморіал”. Але радянська влада чинила опір, відхиливши прохання фізика-дисидента Андрія Сахарова. Вони казали, що нова організація не потрібна, але Сахаров наполягав, і у 1989 році ця група була офіційно створена. Вона розквітла у престижний центр дослідження та вшанування злочинів Сталіна, а також захисту прав людини.
28 грудня організація була ліквідована Верховним судом Росії та режимом президента Володимира Путіна. Суд постановив закрити “Меморіал Інтернешнл”, архівне відділення групи, на підставі того, що вона недостатньо зробила для демонстрації ярлика “іноземний агент”, накладеного на нього п’ять років тому під час попередньої хвилі переслідувань. Очікується, що в середу Московський міський суд вирішить, чи закривати правозахисний центр Меморіалу, який засмутив Кремль, захищаючи жертв порушення прав людини.
Нападаючи на Меморіал, Путін прагне знищити одне з найважливіших і відчутних досягнень демократичного розквіту кінця 1980-х і 1990-х років. “Меморіал” був яскравим прикладом громадянського суспільства, незалежної асоціації, створеної для того, щоб дати право голосу — і нести відповідальність — за мільйони людей, які були депортовані, ув’язнені чи страчені в сталінських примусових таборах. Сахаров та інші були вірою в те, що здорове демократичне суспільство можна побудувати лише при глибокому розгляді й розумінні минулого. Меморіал не розчарував; його бази даних містять понад 3 мільйони імен (частка від загальної кількості репресованих) і важливі записи про їхнє нещадне покарання.
Але це нагадування про минуле болить Путіну, який хоче відкинути такі темні спогади та замінити їх тьмяним переказом радянських тріумфів, коли він намагається знищити те, що залишилося від російської демократії, і замінити це диктатурою. Прокурор під час засідання, говорячи про “Меморіал”, запитав : “…чому замість того, щоб пишатися за нашу країну, яка перемогла у війні й яка звільнила весь світ, пропонують покаятися за наше, як виявилося, темне минуле?”
Темне минуле повертається. Сили безпеки пана Путіна у 2020 році намагалися вбити лідера опозиції Олексія Навального, який вижив, і який зараз наближається до першої річниці його несправедливого ув’язнення. Журналістів, юристів, активістів і все громадянське суспільство в Росії придушують. Останнім часом державна цензура заблокувала сайт організації “ОВД-Інфо”, яка відстежує незаконні переслідування за політичними мотивами та надає адвокатів для потерпілих. Такими є грізні сили примусу Кремля. Але те, що Путін недооцінює, так це стійкість ідей. Він може спробувати зруйнувати стіни Меморіалу, але не може погасити пам’ять ні про радянські злочини, ні про сьогоднішнє злощасне повернення до деспотизму.
Нагадаємо, що у 1995 році саме зусиллями організації “Меморіал” було відкрито місце масових убивств і репресій Радянським Союзом на урочищі Сандармох. Саме там було знищено цвіт української культурної, політичної, релігійної та наукової інтелігенції, серед них – Лесь Курбас, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Антін Крушельницький та інші.
- 22 серпня в Україні представили документальний проєкт “Обличчя незалежності”, який містить понад 40 відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР. Вони розповідають про масові репресії й політичні розправи комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960−80-х роках.
