Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
По всій Європі деякі роботодавці заохочують своїх співробітників проводити менше часу в офісі, оскільки високі рахунки за електроенергію та опалення стають надто великими накладними витратами, що сповільнює або навіть скасовує поштовх до припинення широко поширеної роботи вдома.
“Все почалося з війни РФ проти України”, — зазначив Сала, який нещодавно зробив п’ятницю днем обов’язкової віддаленої роботи для понад 2000 муніципальних службовців Мілана. “Ми всі повинні економити енергію”.
У WSJ зауважили, що енергетична криза в Європі “перевертає дискусію про роботу вдома з ніг на голову”. Адже тепер дистанційна робота — це послуга, яку боси вимагають від своїх працівників, а не модель епохи пандемії, з якою керівники хочуть покінчити.
Ціни на енергоносії в Європі зросли після вторгнення РФ в Україну, оскільки росіяни скоротили постачання природного газу в регіон як покарання за європейські санкції проти Москви та підтримку Києва.
Деякі офісні будівлі в Європі закриваються на один або більше днів на тиждень, щоб заощадити на витратах електроенергії. Так, в Іспанії державні службовці часто змушені працювати віддалено до трьох днів на тиждень. Донедавна працівники мали право працювати вдома один день на тиждень.
Роботодавці з приватного сектору також приєднуються. Найбільша телекомунікаційна компанія Італії Telecom Italia веде переговори з профспілками про переведення більшості працівників на обов’язкову віддалену роботу п’ятницями, коли більшість будівель залишатимуться закритими, повідомила компанія. Співробітникам уже дозволено два дні надомної роботи на тиждень за бажанням.
Проте, не всі працівники раді, коли їм знову наказують більше працювати вдома, з тієї ж причини, з якої роботодавці не хочуть, щоб вони були в офісі: це дорого.
Профспілки наголошують, що несправедливо звалювати зростання вартості електроенергії та опалення на працівників, вимагаючи фінансової компенсації за роботу вдома.
Представник найбільшої в Італії профспілки CGIL Флоріндо Оліверо зазначив, що використання дистанційної роботи лише тоді, коли це зручно для роботодавців, може спричинити конфлікт, “особливо в той час, коли сім’ї борються з високими витратами”.
У Великій Британії майже чверть співробітників планують частіше працювати в офісі, щоб обмежити споживання енергії вдома, згідно з нещодавнім опитуванням компанії OnePoll, що займається дослідженнями ринку.
Дослідження показують, що після повної віддаленості в розпал пандемії більшість працівників у США та Європі поступово повернулися до офісу принаймні на кілька днів на тиждень.
Керівники деяких компаній наголошують, що робота вдома погано впливає на продуктивність. Наприклад минулого тижня Маск заявив співробітникам Twitter, який він щойно придбав, що припинить віддалену роботу для більшості з них.
У Європі, де рахунки за електроенергію зросли майже вдвічі порівняно з минулим роком, занепокоєння щодо продуктивності домашньої роботи зникло.
Раніше мер Мілана вважав роботу вдома нещасною необхідністю, яку слід швидко позбутися після того, коли на початку 2020 року на півночі Італії охопила Covid.
“Пора повертатися до роботи”, — зазначав він у червні 2020 року.
Проте його сувора позиція пом’якшилася. Нещодавно він збільшив кількість днів віддаленої роботи для свого персоналу в середньому з восьми до 10 на місяць через високі витрати на електроенергію. Сала також представив інші заходи з енергозбереження в Мілані, такі як скорочення годин вуличного освітлення.
Коли минулого місяця мер брюссельської комуни оголосив про обов’язковий день перебування вдома для своїх співробітників, він перепрошував.
“Це неприємні заходи”, — сказав Емір Кір, мер Сент-Жоссе, оголосивши, що офіси залишатимуться закритими у п’ятницю у найближчому майбутньому. “На жаль, у нас немає вибору, якщо ми хочемо зберегти свої робочі місця та справедливі рівні оподаткування”.
Деякі роботодавці пропонують фінансові стимули, щоб співробітники трималися якомога далі від офісу. так, Air France платить додаткові 4 євро, що еквівалентно приблизно 4,14 долара, за кожен день віддаленої роботи. Французька авіакомпанія продовжує свою політику гібридної роботи часів пандемії, яка дозволяє приблизно 11 000 працівників працювати з дому до трьох днів на тиждень. Головний офіс та інші сайти залишаються закритими щоп’ятниці. Працівникам державного сектору у Франції платять 2,50 євро на день за роботу вдома.
У Великій Британії додаткові витрати для працівників, які цілий тиждень працюють вдома цієї зими, можуть коливатися від 50 фунтів стерлінгів, що еквівалентно приблизно 57 доларам США, до 130 фунтів стерлінгів на місяць, згідно з дослідженнями.
Водночас робота вдома економить гроші іншими способами.
“У середньому працівники економлять близько 1000 євро лише на дорозі”, — пояснив Маріано Корсо, який очолює дослідницький центр. “Віддалена робота — явна економія”. За оцінками дослідження, для компаній чиста економія становить приблизно 500 євро на одного працівника.
Мілан сподівається заощадити до 2 мільйонів євро цієї зими, тримаючи чотири муніципальні офісні будівлі закритими у п’ятницю. Ті, хто не хоче працювати вдома, можуть піти в інші офісні будівлі, які залишаються відкритими.
Федеріко Гамберіні є одним із приблизно 2300 міських службовців Мілана, чиї офіси не працюють щоп’ятниці. Він любить працювати вдома, але вважає, що роботодавці повинні поділитися з працівниками частиною своїх заощаджень.
“Справа не стільки в грошах, скільки в принципі”, – зауважив Гамберіні.
Мерія веде переговори з профспілками про можливі фінансові стимули, але каже, що економія від віддаленої роботи невелика. “Ми просто обмежуємо наші втрати”, — наголосив Сала.
- На початку жовтня російська газовидобувна і газорозподільна монополія “Газпром” тимчасово зупинила постачання природного газу до Італії, що посилило енергетичну кризу в Європі.
- Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що новий уряд Італії буде й надалі підтримувати Україну у боротьбі проти російської агресії, попри енергетичний шантаж президента РФ Володимира Путіна.
- Європейський парламент вирішив виділити додаткову допомогу для підтримки держав-членів ЄС, аби пом’якшити наслідки широкомасштабної війни Росії проти України.
- Міністри фінансів Європейського Союзу домовилися інтегрувати виплати на підтримку України у бюджет ЄС на 2023 рік, аби зробити їх більш структурованими й передбачуваними.
