Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.

Найбільші експортні товари країни, газ і нафта, втратили основних клієнтів. Державні фінанси напружені. З листопада минулого року курс рубля щодо долара впав більш ніж на 20%. Робоча сила скоротилася, оскільки молодь відправляється на фронт або тікає з країни через страх бути призваною. Невизначеність стримувала інвестиції бізнесу.

“Економіка Росії входить у довгострокову регресію”, — передбачила Олександра Прокопенко, колишня посадовиця центрального банку Росії, яка покинула країну незабаром після вторгнення.

Немає ознак того, що економічні труднощі настільки серйозні зараз, щоб становити короткострокову загрозу здатності Росії вести війну. Водночас дефіцит державних доходів говорить про те, що дилема стосовно того, як узгодити зростаючі військові витрати з субсидіями та соціальними витратами, які допомогли президенту РФ Володимиру Путіну захистити цивільне населення від труднощів, загострюється.

Російський мільярдер Олег Дерипаска цього місяця попередив, що в Росії закінчуються готівкові кошти.

“У наступному році грошей не буде, нам потрібні іноземні інвестори”, — сказав сировинний магнат на економічній конференції.

Здебільшого втративши свій сусідній європейський ринок і з відходом інших західних інвесторів, Москва стає все більш залежною від Китаю, загрожуючи втілити в життя давно тліючі побоювання Москви стати економічною колонією свого домінуючого південного сусіда.

“Попри стійкість Росії в короткостроковій перспективі, довгострокова картина є похмурою: Москва буде набагато більш закритою та надмірно залежною від Китаю”, — зазначила Марія Шагіна, старша наукова співробітниця Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні.

Путін думав, що він зможе використати російські енергоносії, щоб обмежити підтримку України з боку Західної Європи.

Натомість європейські уряди швидко почали шукати нові джерела природного газу та нафти. Більшість потоків російського газу до Європи припинилися, і після початкового стрибка світові ціни на газ різко впали. Тепер Москва заявляє, що скоротить видобуток нафти на 5% до червня порівняно з попереднім рівнем.

У результаті доходи уряду від енергетики впали майже вдвічі за перші два місяці цього року проти показника минулого року, а дефіцит бюджету поглибився. Фіскальний дефіцит досяг 34 мільярдів доларів за перші два місяці, що еквівалентно понад 1,5% від загального економічного виробництва країни. Це змушує Москву глибше занурюватися у свій суверенний фонд багатства, один із її головних антикризових буферів.

Уряд все ще може позичати всередині країни, а суверенний фонд все ще має 147 мільярдів доларів.

Російські посадовці визнають труднощі, але кажуть, що економіка швидко адаптувалася. Путін сказав, що його уряд ефективно протидіє загрозам для економіки.

Протягом більш ніж 20 років правління Путіна високі доходи від нафти та газу лежали в основі суспільного контракту, згідно з яким більшість росіян переважно трималися осторонь опозиційної політики та протестів в обмін на підвищення рівня життя.

Міжнародний валютний фонд підрахував, що потенційні темпи зростання Росії – темпи, за яких вона могла б зростати без інфляції, – становили близько 3,5% до 2014 року, коли вона анексувала Крим в України. Цей показник упав приблизно до 1%, оскільки продуктивність знижується, а економіка стає технологічно відсталою і більш ізольованою.

“Для такої економіки, як Росія, 1% — це ніщо; це навіть не рівень підтримки”, – пояснила пані Прокопенко, колишня посадовиця центрального банку РФ.

Під час нещодавнього візиту на авіазавод Путін сказав, що нестача робочої сили заважає військовому виробництву. За його словами, уряд підготував перелік пріоритетних професій для відстрочки від служби.

Центральний банк заявив, що зростають ризики в авіаційному секторі, де дефіцит нових літаків і запчастин може призвести до проблем з обслуговуванням. За словами банку, ІТ- і фінансові фірми відчувають труднощі без доступу до західних технологій, таких як програмне забезпечення, системи управління базами даних, аналітичні інструменти та обладнання.

Росія намагалася здійснити імпортозаміщення — заміну іноземних товарів — роками до нинішніх санкцій, але з обмеженим результатом. Зокрема навіть значна частина телекомунікаційного обладнання та сучасного програмного забезпечення для буріння нафти імпортується.

Росії вдалося уникнути західного прогнозування минулого року, чому спочатку сприяли високі світові ціни на енергоносії.

Експорт газу до Європи почав скорочуватися лише минулого літа. Заборона ЄС на російську морську нафту та обмеження цін G7 почали діяти лише в грудні 2022 року. Минулого місяця набули чинності санкції щодо нафтопродуктів, таких як дизельне пальне. За даними МВФ, ці затримки підтримали надходження від енергоресурсів.

Однак у січні та лютому 2023 року надходження від податків на нафту і газ, які складають майже половину загальних доходів бюджету, впали на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як державні витрати підскочили більш ніж на 50%.

За оцінками аналітиків, фінансова беззбиткова ціна Росії на нафту — те, що їй потрібно, щоб якось збалансувати свої видатки — зросла до понад 100 доларів за барель, оскільки витрати на війну обтяжують бюджет. Тоді як вже зараз російська нафта торгується по значно нижчій ціні.

Зауважимо, 24 лютого Міністерство фінансів США разом з партнерами G7 (“Великої сімки”) запровадили нові економічні санкції проти Російської Федерації. Обмеження стосуються понад 200 фізичних та юридичних осіб, зокрема як російських, так і з країн Європи, Азії та на Близькому Сході, де підтримують агресію РФ.

Також США заборонили експортувати до РФ та РБ 276 одиниць товарів.

Зокрема під заборону потрапили кондиціонери за ціною понад $750, холодильники дорожчі за $750, мікрохвильові печі, посудомийні машини, кавомашини та смартфони, котрі вартують більш як $300.

Окрім цього, 24 лютого міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі оголосив про новий пакет санкцій і торговельних заходів проти РФ, включаючи заборону на експорт усіх товарів, які Росія використовувала на полі бою в Україні.

У березні стало відомо, що дефіцит бюджету Росії підскочив у перші два місяці 2023 року, проте видатки демонструють ознаки повільнішого зростання на тлі війни проти України.

Варто нагадати, що за місяць до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, найвищі економічні довірені особи президента РФ Володимира Путіна відвідали його резиденцію в Ново-Огарьово під Москвою, щоб поінформувати очільника Кремля про ймовірні наслідки західних санкцій.

Згідно з останніми підрахунками аналітиків, витрати на військову мобілізацію РФ та вплив західних санкцій можуть “пробити діру” в бюджетних прогнозах уряду та вичерпати резерви Москви до найнижчого рівня за останні десятиліття.

Зокрема, 29 грудня минулого року російська валюта досягла восьмимісячного мінімуму, додавши до різкого падіння в грудні через обвал світових цін на нафту та санкції Заходу, спрямовані на енергетичний сектор Росії.

Вже у лютому цього року стало відомо, що російський автопром – раніше одна з найбільших галузей промисловості, де безпосередньо зайнято 300 тисяч осіб, а з урахуванням суміжних виробництв – усі три мільйони, зрештою відкотився на півстоліття у минуле.

Окрім цього, економічна ізоляція Росії повертає російський бізнес у “корумпований та дикий час бандитського капіталізму”. Західні санкції виснажують російську економіку, водночас створюють умови для збагачення окремих верств.

Водночас 22 лютого держдума Росії в третьому читанні ухвалила законопроєкт, що дозволяє уряду тимчасово припиняти надання та розповсюдження офіційної статистичної інформації в РФ.