Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
У своїй заяві вранці 13 жовтня королівство відкинуло звинувачення США в тому, що воно виступило на боці РФ у війні проти України, і повторило, що рішення про скорочення видобутку, прийняте групою з 23 членів, спільно відомою як ОПЕК+, було мотивоване суто економічними міркуваннями.
“Королівство акцентує, що, хоча воно прагне зберегти міцність своїх відносин з усіма дружніми країнами, воно підтверджує свою відмову від будь-якого диктату, дій або зусиль, спрямованих на спотворення його благородних цілей щодо захисту світової економіки від нестабільності ринку нафти”, — йдеться в заяві МЗС Саудівської Аравії.
Відповідаючи на запитання про Саудівську Аравію, президент Байден 11 жовтня попередив, що «будуть наслідки за те, що вони зробили спільно з Росією», не уточнивши, якими вони можуть бути. Представник Ради національної безпеки заявив, що адміністрація проводить переоцінку відносин США з Ер-Ріядом менш ніж через три місяці після того, як президент відвідав королівство, намагаючись покращити стосунки.
Американські законодавці з усього політичного спектра закликали адміністрацію розглянути низку дій після кроку ОПЕК+, включаючи припинення продажу зброї та ухвалення закону, який дозволяє подавати на членів ОПЕК позов згідно з антимонопольним законодавством.
Швидкість та інтенсивність реакції Вашингтона на рішення ОПЕК+, схоже, здивувала Ер-Ріяд, який понад рік відхиляв прохання США про збільшення обсягів видобутку сирої нафти та розраховує на доходи від нафти для фінансування програми економічних перетворень, включаючи проєкти розвитку на трильйони доларів.
Представники США заявили, що рішення ОПЕК+ було марним, оскільки інфляція, спричинена високими цінами на енергоносії, загрожує світовому зростанню та є економічною зброєю проти Заходу для президента РФ Володимира Путіна. Це загрожує підвищенням цін на бензин в США напередодні проміжних виборів 8 листопада, на яких залежить контроль Конгресу. Високі ціни на газ та інфляція були центральними темами кампанії.
За кілька днів до рішення ОПЕК+ 5 жовтня офіційні особи США лобіювали відстрочку на один місяць і попередили лідерів Саудівської Аравії, що скорочення буде розглядатися як явний вибір стати на бік Москви у війні проти України, повідомляє The Wall Street Journal. Американські офіційні особи поставили під сумнів аналіз Саудівської Аравії про те, що ціна на нафту ось-ось впаде, і закликали їх почекати і подивитися, як зреагує ринок. Якщо ціна таки впаде, офіційні особи США сказали своїм саудівським колегам, ОПЕК+ може прийняти рішення, коли їм буде потрібно.
У заяві від четверга Ер-Ріяд заявив, що повідомив Білому дому, що запрошена відстрочка на один місяць мала б негативні економічні наслідки.
У заяві йдеться, що результати зустрічі ОПЕК+ ґрунтуються на консенсусі між державами-членами, а не на односторонньому рішенні однієї країни. Американські та регіональні посадовці заявили, що Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, Ірак і Бахрейн приватно виступили проти скорочення видобутку, але в кінцевому підсумку прийняли рішення зберегти єдність в альянсі.
США не планують суттєвих змін у чисельності американських сил, дислокованих у Саудівській Аравії, але це може вплинути на деякі аспекти широкого оборонного співробітництва між країнами, заявили представники США.
- 7 вересня ціни на нафту знизилися на мінімальний рівень за останні кілька місяців. Вартість нафти марки Brent вперше з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну впала нижче 90 доларів (до 89,73) за барель, знизившись на 3,4%, а американська West Texas Intermediate (WTI) торгувалася цього дня за найнижчою ціною січня – 83,65 долара, що становить падіння на 3,8%.
- Моніторинговий комітет ОПЕК+ домовився щодо скорочення видобутку нафти. Вони узгодили зменшення на 2 млн барелів на добу.
- У середині вересня Сполучені Штати, Європейський Союз та країни “Великої сімки” ввели заборону на перевезення російської нафти і нафтопродуктів морем.
- Іран прагне заповнити порожнечу, залишену РФ на європейському нафтовому ринку, якщо близькосхідна країна зможе укласти угоду зі світовими державами щодо своєї ядерної програми.