Спецслужба Німеччини очікує посилення російської пропаганди та шпигунства в країні

Про це пише видання DW.

У повідомленні спецслужби зазначили, що РФ використовує як гібридний інструмент насамперед питання енергопостачання Європи.

Так, російська влада намагається шляхом цілеспрямованого поширення хибної інформації посилити страх жителів ФРН перед можливим катастрофічним дефіцитом  енергоносіїв та продовольства.

“Ймовірним є подальше зростання російської пропаганди в екстремістському середовищі та стимулювання конспірологічних наративів з метою внести розкол у наше суспільство”, – зазначили у відомстві. Крім того, очікується, що РФ далі активізуватиме і адаптуватиме до мінливих обставин розвідувальні дії у політичній та військовій сферах.

За оцінкою спецслужби, проблеми війни в Україні та її наслідків для економіки ФРН та німецького імпорту мають загалом високий потенціал для маніпулювання ними з боку екстремістів. Відомство спостерігає, як різні угруповання “все частіше фокусуються на цьому комплексі тем” і використовують їх як інструменти для досягнення своїх цілей. Це стосується як лівих, так і правих екстремістів, а також порушників конституційного порядку, які не належать до жодної з цих груп.

Водночас, за словами глави відомства Томаса Хальденванга, наразі неможливо прогнозувати масштаби можливих майбутніх протестів. Водночас поки що відсутні ознаки, що свідчать про виникнення загальнонаціональних антидержавних протестів чи масових заворушень, пов’язаних із використанням екстремістами тем війни в Україні чи зростання цін, додав глава спецслужби.

Раніше міністерка внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер заявила про можливі атаки на газові термінали та іншу критичну інфраструктуру в Німеччині на тлі конфлікту навколо поставок до Європи російських енергоносіїв і зростаючих побоювань у зв’язку з майбутнім опалювальним сезоном. У Берліні допускають ймовірність “цілеспрямованих атак на енергетичний сектор або спроб екстремістів використати у своїх цілях протест, як це було під час коронавірусної кризи”, зазначила вона.

Водночас Фезер наголосила, що у федеральній поліції цього року створено 1000 нових робочих місць, скорочень бюджету у сфері внутрішньої безпеки не очікується. Вона пояснила, що загроза з боку РФ призвела до змін у політиці внутрішньої безпеки Німеччини.

“Ми повинні захистити себе від масштабних кампаній з дезінформації та кібератак з боку Росії”, – зазначила міністерка.

• У березні Нідерланди, Бельгія, Ірландія та Чехія оголосили, що висилають російських дипломатів зі своїх країн. Причиною для цього стала загроза національній безпеці.
• Раніше польська влада вирішила вислати з Польщі близько 40 російських дипломатів за їхню діяльність, що не відповідає статусу дипломата, що мовою дипломатії означає шпигунство, неофіційно повідомили в урядових джерелах.
•  Італія висилала 30 російських дипломатів із міркувань безпеки. Аналогічне рішення застосувала Данія щодо 15 послів, яких підозрюють у шпигунстві.
• В Естонії заявили про закриття генерального консульства РФ у Нарві та консульського відділу в Тарту. Латвія припинила роботу російських консульств у містах Даугавпілс та Лієпая. Дипломатичний персонал у цих країнах оголосили персонами нон-грата.