Джерело: AP
Посадовець, котрий не був уповноважений давати публічні коментарі та говорив на умовах анонімності, зазначив, що розвідувальне співтовариство США вже деякий час знає про шпигунські заходи Китаю з Куби та про більш масштабні зусилля зі збору розвідданих по всьому світу.
Адміністрація президента США Джо Байдена активізувала зусилля, щоб перешкодити спробам Китаю розширити шпигунські операції, і вважає, що досягла певного прогресу за допомогою дипломатії та інших дій.
Існування китайської шпигунської бази було підтверджено після того, як газета The Wall Street Journal повідомила, що КНР і Куба досягли принципової домовленості про будівництво станції електронного прослуховування на острові. Журнал повідомляв, що в межах переговорів Китай планує заплатити безготівковій Кубі мільярди доларів.
Білий дім назвав звіт недостовірним.
Натомість розвідувальне співтовариство США визначило, що шпигунство Китаю з Куби є “триваючим” питанням і “не є новою подією”, – пояснив представник адміністрації.
Команда національної безпеки президента Джо Байдена була поінформована розвідувальною спільнотою невдовзі після того, як він вступив на посаду в січні 2021 року, про низку важливих заходів Китаю по всьому світу.
Китайські офіційні особи вивчили місця, що охоплюють Атлантичний океан, Латинську Америку, Близький Схід, Центральну Азію, Африку та Індо-Тихоокеанський регіон. Зусилля зокрема містили огляд існуючих об’єктів збору на Кубі, а 2019 року Китай провів модернізацію своєї шпигунської операції на острові.
Зауважимо, 22 травня міністерство закордонних справ КНР закликало Сполучені Штати Америки “мати правильне розуміння Китаю, піти йому назустріч” та відновити двосторонні відносини.
17 травня президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден заявив, що зустрінеться з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, проте не уточнив, коли саме це відбудеться.
Минула зустріч між лідерами двох країн відбулася 14 листопада 2022 року. Тоді напередодні саміту G20 на Балі зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Глави двох наддержав потиснули один одному руки в готелі на Балі перед їхньою особистою зустріччю.
На початку травня цього року міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган заявив, що стабілізація китайсько-американських відносин є вкрай необхідною після того, як серія “помилкових слів і вчинків” вкотре заморозила відносини.
Відносини між двома найбільшими економіками світу впали до мінімуму у 2022 році, коли колишня спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі відвідала демократично керований Тайвань, який вважає острів своєю територією.
У відповідь Пекін перервав кілька офіційних каналів зв’язку зі Сполученими Штатами. Напруженість спала в листопаді, коли лідери Джо Байден та Сі Цзіньпін зустрілися на саміті G20 в Індонезії та пообіцяли частіше вдаватися до діалогу.
Водночас нещодавно посол США в Китаї Ніколас Бернс заявив, що Сполучені Штати хочуть, аби Пекін тиснув на Росію, щоб вона припинила війну проти України. Бернс наголосив, що Китай мусить підштовхнути Росію до виведення усіх своїх військ, “щоб Україна могла повернути всю свою територію і знову бути повністю суверенною в усіх аспектах цього слова”.
Своєю чергою, президент Чехії Петр Павел заявив, що попри “мирні заклики” Китаю, цій країні навряд чи можна довірити роль посередника у встановленні “довготривалого та справедливого миру”.
Зауважимо, нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав лідерів ЄС зменшити свою залежність від Китаю. Він звинуватив уряд Пекіна, що той все більше виступає у ролі суперника та конкурента, а не партнера.
Брюссель запропонував запровадити санкції проти китайських компаній за підтримку російської військової машини – уперше з початку повномасштабної війни проти України, що, ймовірно, посилить напруженість у відносинах з Пекіном.
Натомість 26 квітня в ООН відбулося голосування за резолюцію, в якій згадувалася військова агресія Росії проти України. Серед тих, хто підтримав документ – Китай, Вірменія, Бразилія та Угорщина.
Як повідомляли #Букви, у Китаї готують безпілотник Wuzhen-8, який може розвивати швидкість, щонайменше утричі більшу за швидкість звуку і в такий спосіб випереджати ППО. У витоку документів вказано, що подібні дрони зможуть відстежувати американські кораблі та військові бази у районі Тайваню.
Нагадаємо, у Сінгапурі на безпековому саміті “Шангрі-Ла” глава Міноборони Китаю Лі Шанфу звинуватив США та їхніх союзників у спробі дестабілізувати Індійсько-Тихоокеанський регіон. За кілька годин до цього військові кораблі двох країн ледь не зіткнулися.
Проте, 4 червня міністр оборони Китаю Лі Шанфу заявив на саміті безпеки Азії, що конфлікт зі Сполученими Штатами буде “нестерпною катастрофою” та що його країна прагне діалогу замість конфронтації.
6 червня стало відомо, що Держсекретар США Ентоні Блінкен вирушить до Китаю для переговорів найближчими тижнями, 6 червня заявив офіційний представник США через кілька місяців після того, як він скасував заплановану поїздку після інциденту з китайською повітряною кулею, що пролетіла над Сполученими Штатами.
- Спонсорована державою китайська хакерська група шпигувала за широким спектром установ критичної інфраструктури США, від телекомунікацій до транспортних вузлів, повідомили західні спецслужби та Microsoft.
- 10 травня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну формує розрахунки Китаю щодо можливого вторгнення на Тайвань.
- Директорка Національного центру кібербезпеки (NCSC), що входить до складу британського агентства електронної розвідки GCHQ, Лінді Кемерон заявила, що китайський уряд має на меті здобути “глобальну технологічну перевагу” у світовому кіберпросторі.
- В оприлюднених секретних даних Пентагону зазначається, що розвідувальні служби США знали про чотири китайські повітряні кулі-шпигуни.
- 2 лютого у повітряному просторі США було помічену повітряну кулю. Як виявилося, об’єкт був китайським розвідувальним аеростатом.
- У Китаї заявили, що повітряна куля була “цивільним” об’єктом, спеціально призначеним для “метеорологічних цілей” і випадково потрапила у повітряний простір США. Пекін відкинув звинувачення Вашингтона.
- Розвідувальне співтовариство США пов’язало збитий 4 лютого китайський аеростат з масштабною програмою стеження, яку проводить КНР. Такі кулі вже багато років збирають інформацію про військові об’єкти в різних країнах і регіонах, які становлять для КНР стратегічний інтерес.
- Згідно з заявою МЗС Китаю, Пекін засудив рішення Пентагону збити китайський зонд над територіальними водами Сполучених Штатів в Атлантичному океані.
