Про це повідомляють #Букви.

Багато з цих фільмів були заборонені й роками припадали пилом на полицях кіностудій, а деякі — геть “порізані” або знищені.

Тіні забутих предків

Класика українського поетичного кіно. Фільм відомого режисера Сергія Параджанова. Стрічкою захоплювалися сам Мартін Скорсезе та Федеріко Фелліні. Вона займає перше місце серед 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Фільм 1965 року є наочним прикладом боротьби українського народу за свою свободу і культуру.

Розстріляне весілля

Кінець 30-х років, часи сталінського терору. Лейтенант Щербаков отримав наказ розстріляти кількох ворогів народу. Несподівано на місці злочину опинилося сільське весілля. Згідно з інструкцією, свідків теж знищували.

Український художній фільм режисера Миколи Мащенка, відзнятий у 1992 році.

Колимські дівчата

Документальний фільм розповідає про людей, які відбували покарання на Колимі в роки сталінського режиму. Деякі з них і досі там проживають, дехто повернувся в Україну. Переважно це ті, хто був пов’язаний з УПА.

Сюжет фільму – про історичну подію тих років, трагедію, котра сталась влітку 1949 року. З Москви у Магадан надійшов засекречений лист, який мали передати особисто в руки генерал-майору Іванові Петренку. У ньому наказано було звільнити у бараках три тисячі місць для нових політв’язнів. Спеціальним пунктом зазначалося, що в першу чергу треба позбуватися українських дівчаток, “даби не рожали бандеровцев”.

Код нації

Дослідницький проєкт “Код нації” – масштабне дослідження цінностей українців, яке розповість глядачеві про те, що таке українська нація, хто такі українці, і що саме сьогодні визначає приналежність людини до певної нації.

Фільм розповідає про генетичне дослідження з використанням новітніх технологій та із залученням провідних світових лабораторій та експертів.

Пропала грамота

Екранізація однойменного твору Миколи Гоголя. Борис Івченко зняв стрічку в 1972 році на кіностудії імені Довженка в Києві, за сценарієм Івана Драча.

Головні герої — козаки, котрі мають подолати тернистий шлях до самої цариці в Петербург, аби доставити грамоту свого гетьмана. Однак дорога буде довгою, сповненою веселих історій і загадкових подій.

Утім, фільм має куди глибше бачення та інтерпретацію. У стрічці є все – не лише пригоди козаків та їхня боротьба за волю, а й подорож до пекла та “гульки” в корчмі. І що б не ставалося, козаки завжди ставали на поміч скривдженим, не втрачали гідності й лишалися вірними лицарським звичаям. Сюжет закцентовано на показі колоритного сільського побуту козаків та українських національних традицій, а в кадрі можна почути пісні у виконанні Ніни Матвієнко. На жаль, повну версію картини не довелось побачити широкому загалу: радянська пропаганда завжди вбачала небезпеку в ідентичності українців, тож фільм “порізали”, перш ніж випустити на екран.

Головну роль козака Василя зіграв один з найпронизливіших українських акторів Іван Миколайчук.

Партійні посадовці одразу заборонили стрічку до показу, тож фільм припадав пилом на полицях понад 10 років. Перший показ відбувся у 1983 році.

Чорний ворон

Історична драма — повнометражний художній фільм за романом однойменного бестселера відомого українського письменника Василя Шкляра. Режисер – Тарас Ткаченко.

Стрічка розповідає історію життя та кохання Івана на прізвисько Ворон, що переплітається з його участю у повстанському русі часів холодноярівців. Одвічна жага українців до волі не дає головному герою залишатись осторонь важливих подій. Він відважно жертвує спокоєм, аби розпочати запеклу боротьбу за незалежність рідної землі, волю та майбутнє українців та власної родини.

Криниця для спраглих

Режисерський дебют легендарного Юрія Іллєнка. Фільм зняли в 1965 році, але він, як і більшість неймовірних робіт того часу, тривалий час був під забороною радянської влади. Прем’єра фільму відбулася лише через 22 роки на Мюнхенському міжнародному кінофестивалі, і мав неабиякий успіх. Метафорична, алегорична, символічна притча за сценарієм Івана Драча. Намагання знищити українське село, втрата зв’язку між поколіннями, руйнування моральних орієнтирів — основні теми, котрі розкривають у сюжеті митці.

Крути 1918

Історична кіноепопея режисера Олексія Шапарєва, що розповідає про битву, котра сталася 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під час протистояння Української народної республіки та більшовиків. В українській історіографії цій битві приділяється особливе значення як приклад героїчного подвигу – готовності загинути за незалежність.

Українські історики приділяють велике та особливе значення битві під Крутами. Вони наголошують на героїзмі, завдяки якому вдалось зупинити наступ на Київ на чотири дні. Саме за цей час УНР встигла придушити Січневе повстання, підняте більшовиками на заводі “Арсенал”, а також розпочати переговори щодо підписання Брестського світу, за підсумками якого УНР вдалося відстояти власну незалежність, скріплену військовою підтримкою Австро-Угорщини та Німеччини.

Сценарій фільму заснований на книзі “Крути 1918” Костянтина Тур-Коновалова.

Страчені світанки

Військово-історична драма Григорія Кохана розповідає про те, як жителі західноукраїнських земель після закінчення Другої світової потрапили з “вогню у полум’я”.

Більшовицькі окупанти прагнули встановити власні порядки на знову окупованих ними землях західної України. Проте наражається на спротив армії УПА, котра воює за відновлення незалежності України. Місцеве населення та родичі вояків УПА, як можуть, підтримують відважних борців у визвольних змаганнях проти окупантів. За це росіяни та їхні посіпаки жорстоко придушують непокору.

І будуть люди

Історична драма, що складається з 12 серій, де у кожній розповідається про окремого персонажа. Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей зображає турбулентні етапи ХХ століття: перша світова війна, революція, прихід радянської влади.

Лісова пісня. Мавка

Атмосферний фільм-казка за однойменною драмою Лесі Українка 1981 року, який у 2015 році зацифрували спеціалісти Довженко-центру. Символічно, що відомий режисер Юрій Іллєнко, який за життя зазнавав постійної цензури та більшість сценаріїв якого лежали роками під забороною, чекав аж 20 років, щоб зняти свою “Лісову пісню”. Роль Мавки зіграла його дружина — актриса Людмила Єфименко. Іван Миколайчук постав аж у двох іпостасях – дядька Лева і Лісовика.

Іллєнко зробив справді бурлескне кіно, вдало, вишукано та вигадливо. Та не всі його сприйняли.

Та попри всяку критику, це художньо виразний, не прохідний з мистецької точки зору фільм, яким можна милуватися.