Про це повідомляє Reuters.
На цьому тижні уряд Тайваню дозволив поїздку шістьом посадовцям на чолі із заступником голови шанхайського офісу Китайського бюро у справах Тайваню Лі Сяодуном, для участі у Фестивалі ліхтарів у Тайбеї на запрошення міської влади.
Лі, який прибув до аеропорту Суншань у центрі Тайбею, не прокоментував візит. Його група знаходилась під посиленою охороною.
Водночас прихильники незалежності Тайваню протестували проти його прибуття біля аеропорту, скандуючи “Тайвань і Китай, окремі країни” та “Китайці, геть”, натомість інша невелика група прихильників Китаю вітала посадовців.
Голова офісу Республіки Тайвань Чіллі Чен, який виступає за незалежність, зазначив агентству Reuters, що тайванці були “дуже гостинними та вітали відвідувачів”, проте були стурбовані тим, що вони приїхали, аби просувати політику Китаю на демократичному острові.
Рада Тайваню, яка розробляє політику у справах материкового Китаю, заявила, що групі дозволили приїхати, якщо вони залишатимуться стриманими, і сподівається, що їхній візит сприятиме взаєморозумінню та “здоровому і впорядкованому взаєморозумінню”.
Своєю чергою, мер Тайбею Чіанг Ван Ан, представник головної опозиційної партії Гоміндан, що традиційно виступає за тісні відносини з Китаєм, наголосив журналістам, що вони раді вітати делегацію.
Хоча Китай відмовляється розмовляти з офіційним урядом Тайваню з моменту вступу на посаду президентки Цай Інвень у 2016 році, обміни між містами продовжувалися, поки не були перервані пандемією.
Китай продовжує військову діяльність поблизу Тайваню, включаючи майже щоденні перетини китайськими літаками середньої лінії Тайванської протоки, яка раніше служила умовним бар’єром.
10 серпня 2022 року КНР завершила військові навчання навколо Тайваню. Утім, Китай оголосив, що має намір проводити біля острова регулярне патрулювання.
Проте вже 15 серпня китайська армія оголосила про додаткові навчання поблизу Тайваню. Про них заявили на тлі неоголошеного візиту законодавців США, які зустрілися з президенткою острова Цай Ін Вень.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай проводив навчання, щоб підготувати вторгнення. Він вважає, що для цього КНР відпрацьовував повітряні та морські навчання навколо острова.
28 серпня у міністерстві оборони Тайваню заявили, що виявили 23 китайські літаки та вісім китайських кораблів, котрі маневрували навколо Тайваню в неділю, оскільки Пекін продовжує військову діяльність поблизу острова.
Зокрема, йшлося про сім китайських літаків, які перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка є умовною межею між двома сторонами.
Китай ніколи не виключав застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.
Вже 1 вересня військові Тайваню вперше збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір поблизу острова біля китайського узбережжя, після того, як уряд пообіцяв вжити жорстких заходів для боротьби зі збільшенням таких провокацій. Раніше Тайвань здійснив попереджувальні постріли по безпілотнику, незабаром після того, як президентка Цай Ін Вень наказала військовим вжити “рішучих контрзаходів” проти, як вона назвала, китайських провокацій. Тоді дрон повернувся до Китаю після попередження. Це був перший випадок, коли попереджувальні постріли було зроблено в такому інциденті.
Тож згодом стало відомо, що Тайвань розширить обов’язкову військову службу для чоловіків – колись політично неприйнятний крок, який став обов’язковим на тлі зростання стурбованості щодо нападу Китаю та загострення конкуренції між Вашингтоном і Пекіном.
22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.
У лютому 2023 року у Центральному розвідувальному управлінні США зазначили, що китайський лідер Сі Цзіньпінь може планувати вторгнення на Тайвань до 2027 року.
- Тайвань відкинув модель “одна країна — дві системи”, яку пропонує Пекін як основу для мирного возз’єднання.
- Напередодні саміту G20 на Балі вперше особисто зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Особиста розмова тривала понад три години, лідери намагались зменшити високу напруженість і краще зрозуміти пріоритети одне одного на найближчі роки. Зокрема сторони погодились, що необхідно спільно протидіяти застосуванню чи загрозі застосування ядерної зброї в Україні.
- Нових генералів президента Китаю Сі Цзіньпіна, можливо, обрано через їхню політичну лояльність до нього, однак ці зв’язки можуть служити й плану вторгнення на Тайвань.
