Проєкт закону щодо посилення мобілізації, який Верховна Рада ухвалила 7 лютого в першому читанні, вже викликав розбіжності поглядів серед політиків.
За урядовий проєкт закону проголосували 243 з 226 необхідних.
Підготовлений міністерством оборони перший варіант законопроєкту викликав значну критику. Він був зареєстрований в парламенті на Різдво, але після жвавих обговорень влада не змогла винести його на голосування, навіть у першому читанні, і повернула його до кабінету міністрів.
Тоді міністерство оборони обіцяло переглянути документ і представити його знову найближчим часом: обіцянка була виконана.
З приводу суті самого законопроєкту, він пропонує зменшити вік мобілізації з 27 до 25 років, і президент Володимир Зеленський висловив готовність підтримати цю ініціативу, якщо будуть представлені переконливі аргументи.
Крім того, вводиться поняття “електронного кабінету призовника”. Його мають обов’язково створити всі військовозобов’язані. Тобто, вручення повістки стає більш простим за нових пропозицій, оскільки тепер її можна вручити особисто або через електронний кабінет призовника.
У новій редакції також скасували контроверсійне положення, яке дозволяло працівникам ТЦК самостійно вносити ухилянтів до Єдиного реєстру боржників. Критики стверджували, що це порушувало права людини та відкривало можливості для корупційних ризиків.
Якщо особа, яка отримала повістку, не з’явилася у військкоматі у встановлений строк, поліція може використати силу для її примусового доставлення.
В разі порушення вимоги влади громадянином, ТЦК може звернутися до суду, який може застосувати обмеження на право виїзду за кордон, керування автомобілем та арештувати кошти та інші цінності на рахунках у банках чи інших фінансових установах, включаючи депозити та електронні гроші.
Якщо закон ухвалять, усім чоловікам від 18 до 60 років потрібно буде мати при собі військово-облікові документи. Навіть якщо вони мають право на відстрочку або звільнені від мобілізації.
Законопроєкт вперше передбачає демобілізацію для тих, хто у війську протягом останніх 36 місяців.
Але є застереження – звільнення таких військових, “здійснюється у строки, визначені рішенням ставки верховного головнокомандувача”.
Щодо спірних моментів законопроєкту, голова фракції “Слуга Народу” Давід Арахамія зазначив у себе в телеграм-каналі, що ті розглядатимуться на другому читанні:
Натомість омбудсмен України Дмитро Лубінець опублікував пост у своєму телеграмі, розкритикувавши деякі пункти законопроєкту.
“Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання”, – написав омбудсмен.
У законопроєкті, як зазначив політик, йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.
“Окрім цього, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя,” – зауважив Дмитро Лубінець.
Втім, наступним постом у своєму телеграмі омбудсмен рішуче закликав підтримати новий проєкт про мобілізацію, написавши:
“У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити Парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати. Вкотре відмічаю швидке позитивне реагування з боку Міністра Оборони України!”
Дмитро Лубінець також звернув увагу на те, що нарада була терміною і проводилася з міністром оборони України Рустамом Умєровим.
За прогнозами, закон щодо посилення мобілізації може бути повністю прийнятий вже у березні цього року.
