Один із найстаріших чинних ринків Києва, відомий ще з часів Київської Русі. У 1919 році він став одним із центрів Куренівського повстання проти більшовиків. Його будівля є прикладом архітектури модернізму 1920-х років, а наприкінці 90-х вона була найбільшим критим ринком у Європі. Проте сьогодні Житній ринок у небезпеці.

Житній ринок: культурна та історична цінність для столиці

Фото: Житній ринок, 1888 рік

Історія ринку бере початок у X—XIII століттях, у часи Київської Русі, коли на цьому місці проводили багатолюдні віче.

Житній ринок розташований на Житньоторзькій площі та оточений трьома відомими храмами: церквою Миколи Притиска, Хрестовоздвиженською церквою і корпусами Флорівського монастиря.

Значення ринку було винятковим ще з XV століття, коли він став головним торговим осередком Києва. У період магістратського правління тут організовували народні свята, зокрема карнавальні сходження на гору Щекавицю, що робило цей район не лише торговим, а й культурним центром міста.

У минулому Житній ринок займав цілий квартал, а його центр розташовувався на теперішньому місці автостанції Поділ. Сьогодні ця відстань становить трохи більше ніж триста метрів. Важко уявити, яким масштабним і жвавим був ринок у найкращі роки свого існування. Двічі на рік тут організовували ярмарки, що приваблювали не лише київських торговців, а й продавців із навколишніх і навіть віддалених регіонів. 

Фото: 1900-і роки. Район Житнього ринку на Подолі

10 квітня 1919 року ринок став одним із центрів Куренівського повстання проти більшовиків у Києві.

У 1980 році була відкрита нова будівля Житнього критого ринку, спроєктована архітекторами Моніною, Штолько і конструктором Бернарським.

Будівництво Житнього ринку. Фото: архів Валентини Штолько

Спочатку планувалося звести восьмиповерховий готель на 112 номерів із торговими павільйонами поруч. Проте після оголошення старої забудови Подолу заповідною зоною, проєкт був змінений, і було вирішено побудувати критий ринок.

На час відкриття він став найбільшим критим торговим майданчиком у Європі, вміщуючи 1 350 торгових місць у павільйоні та ще 600 місць на відкритому просторі.

До 1500-річчя Києва в 1982 році фасад Житнього ринку прикрасили металевим панно «Із варяг у греки», створеним художником Анатолієм Домничем. На сьогодні ринок є своєрідним зразком радянського постреалізму.

Фото: фрагмент панно «Із варяг у греки»

“Ринок, звісно, зазнав великих змін. Але його особливістю залишається архітектурний київський модернізм, неймовірне металеве панно за мотивами древнього торгового шляху з варяг у греки, шалена історична цінність та люди, які його люблять крізь десятки років. Це і робить Житній культовим”, – розповів у коментарі для “Межі” шеф-кухар, креативний підприємець, громадський активіст Євген Клопотенко.

Житній ринок у небезпеці?

Житній ринок перебуває у комунальній власності, і питання його реконструкції вирішує Київська міська державна адміністрація. КМДА оголосила про намір передати частину приміщень в оренду приватним компаніям із певною умовою.

Основним орендарем значної частини ринку була компанія «Танджерін», яку очолює Флоріан Болен, керівник мережі ресторанів «Tarantino Family». Згідно з укладеним договором, компанія зобов’язалася провести капітальний ремонт будівлі. Однак, як стверджують представники комунального підприємства, орендар не лише не виконав ремонт, але й не здійснював оплату за оренду. 

У липні 2023 року Антимонопольний комітет порушив справу, підозрюючи змову між учасниками тендеру на оренду Житнього ринку. Тим часом стан будівлі погіршувався, поки розв’язання проблем відкладалося.

Фото: Наш Київ

У березні 2024 було вирішено здати Житній ринок в оренду терміном на 15 років через аукціон. Стартова ціна оренди будівлі площею понад 11 тисяч квадратних метрів становила 2,5 мільйона гривень.

Заявка, яка ініціювала процедуру аукціону, надійшла від компанії, створеної лише за п’ять місяців до цього. Її власником виявився відомий боксер Олександр Усик, чий промоушен курується компанією, пов’язаною з Віталієм Кличком. Це викликало підозри, зокрема у шеф-кухаря Євгена Клопотенка, який припустив, що умови аукціону могли бути створені під заздалегідь визначеного учасника.

Через суспільний резонанс КМДА вирішила призупинити аукціон. Тоді заявили, що разом із громадою розроблять нові умови конкурсу та вимоги до потенційних орендарів.

Яка ситуація станом на сьогодні?

22 січня на сайті Київради з’явився проєкт рішення щодо приватизації Житнього ринку.

У документі пропонується продати ринок через аукціон із зобов’язанням для покупця зберегти його функціональне призначення та зовнішній вигляд. Також передбачається виконання капітального ремонту впродовж трьох років, витрати на який оцінюють приблизно в 50 мільйонів гривень.

Автори проєкту наголошують, що поточний стан будівлі «потребує швидкого та оптимального вирішення, найефективнішим із яких є приватизація». Вони вказують на невдалий досвід оренди, коли орендарі не виконували зобов’язань щодо оплати та ремонту. Натомість приватизація «дозволяє розпочати негайне покращення».

«Орендар не має стимулу вкладати значні кошти у майно, яке йому не належить, — пояснюють автори. — Приватні власники, зацікавлені в розвитку нерухомості, створюють робочі місця, сплачують податки та інвестують у модернізацію».

За словами голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошея, керівництво ринку за останні 15 років довело його до збитковості, тож зараз, під час воєнного стану, планують продати його за зниженою ціною. Наразі цей історичний об’єкт потребує капітального ремонту, після якого може приносити прибуток місту.

«Може, місто залучить інвестора, дасть пільгу на підтримку для нового орендаря, призначить дієвого керівника… А чи є гарантія, що там не зʼявиться чергова забудова? Немає. Адже новий власник, що захоче, те й зробить з ринком», — йдеться в дописі голови Громадської ради при КМДА.

Фото: facebook.com/zhytniy.rynok

Шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. У дописі він зазначив, що з червня просив міську владу про перемовини щодо майбутнього Житнього ринку, але вони так і не були проведені.

«Класно депутати представляють інтереси містян, які активно виступили проти продажу ринку. Цікаво, що економічного обґрунтування жодного з цих варіантів немає. До речі, громадські обговорення, про які я прошу міську владу ще з червня 2024 року, так і не були проведені. Знову на ті ж граблі по колу… Що ж, наша боротьба за майбутнє Житнього ринку триває!», — написав Євген Клопотенко.

Євген Клопотенко на Житньому ринку. Фото: Житній ринок у Facebook

“Приватизація — це пряма небезпека повністю втратити ринок. Ми з командою робили прорахунки різних фінансових моделей існування ринку і у жодному з них при умові приватизації інвестору буде важко повернути вкладення і велика вірогідність, що він не буде зацікавлений у збереженні ринку таким, як ми всі його любимо. Важливо, щоб ринок залишався у власності громади, бо це гарантія того, що на місці ринку ми не побачимо ТРЦ чи багатоквартирний ЖК”, – розповів у коментарі для “Межі” шеф-кухар, креативний підприємець, громадський активіст Євген Клопотенко.

Він також наголосив, що у першу чергу потрібно домогтися, щоб Житній був внесений до переліку архітектурної спадщини та отримав статус памʼятки, який прямо унеможливлює містобудівні зміни. Це найголовніший запобіжник від забудови та знищення. А вже потім варто шукати шляхи відновлення будівлі за принципом етапності, щоб ринок продовжував функціонувати та поповнювати міський бюджет. Й, звісно, треба покращити управління ринком. За словами Клопотенка, кияни добре знають приклад ВДНГ, який вдалось відродити завдяки професійному керівнику.

Пізніше, як повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський у Facebook, столична влада пропонує передати ринок у довгострокову оренду з двома головними умовами: збереження його зовнішнього вигляду і функції.

«Жвава дискусія про долю Житнього ринку триває. Обʼєкт справді важливий для громади. На відкритому засіданні робочої групи, куди входили активісти, члени громадської ради, народні депутати, представники комунальних служб і департаментів, більшістю голосів ухвалили рішення запропонувати Київській міській раді проєкт рішення про довгострокову оренду Житнього з головними двома умовами: збереження зовнішнього вигляду і функції ринку. Все. І на прозорому конкурсі визначимо, хто це буде», – зазначив Валентин Мондриївський.

Він наголосив, що в центрі такої позиції – захист інтересів столичної громади та збереження історичних об’єктів міста. Тому, згідно з рішенням Київради від 26.06.2003 року, Житній ринок є об’єктом, який не підлягає приватизації. А надати дозвіл на його приватизацію – ризиковано. Адже через 5 років після аукціону закон дозволяє змінювати цільове призначення будівлі, що загрожує її перетворенню на комерційний чи розважальний об’єкт.

«Найоптимальніший варіант натепер – це оренда з чіткими умовами, які забезпечать збереження ринку з його історичною функцією, проведення капітального ремонту, збереження робочих місць, гарантовані надходження до міського бюджету. Такий підхід дасть змогу розвивати Житній ринок як унікальний простір із багаторічною історією, що служить інтересам громади», – констатував заступник голови КМДА.

Житній ринок — один із найстаріших у столиці. Сьогодні просто неможливо уявити Поділ без цієї будівлі. Тож у наших з вами інтересах збереження історичного об’єкта міста.

Фото: Толока на Житньому ринку. Instagram/@klopotenko

“Збереження Житнього — це збереження культурної сутності та історичної пам’яті, що відіграє ключову роль у формуванні міської ідентичності. І я зроблю все від себе можливе, щоб ми її не втратили”, – розповів у коментарі для “Межі” Євген Клопотенко.