Про це повідомляє пресслужба музею “Становлення української нації”.

У музеї нагадали основні факти життя видатного українського державного діяча.

Петлюра є нащадком давнього козацького роду, мав 8 сестер і братів. Захоплювався історією, хоровим співом, грою на скрипці, літературою. Гарно співав, грав у виставах.

1909 року у Москві на вечірці українського земляцтва познайомився зі студенткою Московського університету Ольгою Більською з Полтави. З 1910 року жили в цивільному шлюбі, у 1915-го зареєстрували. В 1911 році народилась донька Леся.

27 липня 1918 року заарештували за звинуваченням у підготовці протиурядового заколоту. Майже 4 місяці утримували в Лук’янівській тюрмі.  13 листопада був звільнений. З Білої Церкви керував антигетьманським повстанням Директорії УНР.

1919 року  у травні очолив Директорію. У важких внутрішніх й зовнішніх умовах 10 місяців він очолював збройну боротьбу Армії УНР проти червоної та білої Росії.

Опікувався Міністерством мистецтв. Добре знався на інформаційних технологіях та українському культурному продуктові, що може у світі заявити про Україну.

Створив перший державно-інституційний проєкт культурної дипломатії – Українську Республіканську Капелу. У 1919 році  у Національному театрі Праги вперше на світовому рівні виконується хорова композиція “Щедрик” в обробці українського композитора Миколи Леонтовича, яка згодом здобула всесвітню популярність.

Російська пропаганда активно звинувачувала Петлюру у єврейських погромах, котрі здійснювалися військами Антона Денікіна, червоноармійцями, різними грабіжниками та анархістськими загонами.

25 травня 1926-го біля 14-ї години загинув у Парижі від кулі більшовицького агента Самуїла Шварцбарта. “Петлюрівщина” – процес над убивцею відбувався в атмосфері інспірованих й фінансованих Кремлем наклепів щодо антисемітизму Петлюри. На захист кілера виступив й Максим Горький. Більшовицька адміністрація залучила й маніпульований нею міжнародний робітничий рух.