Продовжуємо вивчати справу “Львівського арсеналу” та її фігурантів. Наразі в центрі уваги видання опинився Олексій Хорошаєв, представник словацької компанії Sevotech, який виїхав у Прагу акурат перед повномасштабним вторгненням Росії. А в Україні вів бізнес з дуже непростими росіянами – від кооперативу в Козині до легендарного постачальника газу “Ітера”.

Організатор злочину

У понеділок Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжний захід колишньому керівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ.

Як відомо, за рік Україна так і не отримала жодного боєприпасу.

Більша частина засідання суду стосувалась дивної колізії, чому розглядає ВАКС, якщо справа Нацполу.

“Ви розслідували злочин, побачили службову особу Міноборони й вирішили його затримати. Потім, після затримання, ви з’ясували, що справа за підслідністю належить іншому органу — НАБУ. І тоді треба було передати її. Коли ви плануєте її передати? Ви ще не складали постанову про передачу підслідності”, — заявив суддя.

Ця претензія має під собою всі підстави. Ба більше, члени антикорупційної ради понад пів року просили НАБУ здійснити перевірку та відкрити відповідне провадження. Тепер НАБУ отримає її у спадок.

Бо для арешту коштів після того, як не відбулась поставка першої партії, достатньо було Нацполу. Але далі справу варто було передати за підслідністю.

 

 

Найцікавіше, що заявив прокурор у суді – це назвав організаторів злочину. Ним виявився представник Sevotech Олексій Хорошаєв. За сумісництвом колишній працівник державного спецімпортера “Прогрес”, який на початку повномасштабного вторгнення опинився за кордоном.

Обвинувачення підозрює, що представник наглядової ради компанії Sevotech Олексій Хорошаєв вирішив заволодіти коштами, призначеними для закупівлі боєприпасів. І для цього Хорошаєв, перебуваючи за кордоном, створив злочинну організовану групу, до якої залучив Лієва.

Обвинувачення вважає, що Хорошаєв та Лієв виконували ролі керівників організованої групи, давали вказівки щодо заволодіння коштами та планували подальше розподілення коштів. Відтак є черговий привід поговорити про цю групу детальніше.

Чеські друзі Гмиріна та Москви

До складу наглядової ради комапанії “Sevotech”, яка не виконала перед Міноборони контракт на постачання 17 бронежилетів та шоломів, а потім як посередник не виконала договір на постачання 100 тисяч мінометних пострілів, входило кілька українців.

Зокрема, до наглядової ради компанії  Sevotech входить досі колишній заступник гендиректора “Прогрес” Олександр Хорошаєв.

 

 

Водночас на рік до наглядової ради “Sevotech” увійшов ще один українець Владислав Кліщар.

Це людина, яка входить до оточення Андрія Гмиріна, фіскала доби Януковича, який у 2021 році був вхожий до Офісу президента Зеленського.

Гмирін є фігурантом справи НАБУ про розкрадання державних коштів з Одеського припортового та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. В ній же фігурують компанії Кліщара – EPI Group s.r.o. та Belanto, яким ОГХК продавало задешево ільменіт, який потім вже за ринковими цінами їхав до Росії чи окупованого Криму.

 

 

Втім, Гмирін встиг втекти за кордон до оголошення підозр, а Кліщару їх і не висували.

У коментарі Hromadske Кліщар запевнив, що ніколи не мав стосунку до грошей Міноборони. Втім, його захід у Sevotech та вихід дуже дивно збігаються з підписанням контракту з “Львівським арсеналом” та початком у 2023 масового його висвітлення у ЗМІ. Кліщар вже давно живе в Чехії. Має там кілька компаній, кожна з яких цікавіша за попередню. Серед них така собі LEO INTERNATIONAL GRUPP, де партнерами є адвокат Belanto Олександр Беззубець та Олександр Беляєв.

Це той самий Олександр Беляєв, який свояк колишнього голови СБУ Івана Баканова та колишній бізнес-партнер самого Володимира Зеленського Олександр Беляєв.

У Беляєва і Кліщара є ще одна спільна компанія – ILS INVESTMENT GROUP – де є третій партнер, Олександр Мельничук. Про цю людину майже нічого не відомо у відкритих джерелах, крім того, що він мав стосунок до компаній Lisovyk та Evis-stav company. У них є велика кількість учасників з усієї України, що дивно, а також один білорус. Після попередніх розслідувань про команду Кліщара було отримано фото візитки загадкового Олександра Мельничука.

 

 

Як виявилось, це візитка тієї самої чеської компанії Катерини Гарінг EDRCh. Ця компанія була створена в 2021 році. Пізніше під неї був створений благодійний фонд. На сайті компанія проголошує своїм гаслом створення незалежних ланцюгів постачання зброї Україні. Але сама Гарінг, відповідно до інформації її соцмереж, займається геть іншим – виставками та жіночим лідерством. Крім того, Катерина веде спільний бізнес з росіянами. Вчилась у Москві та неодноразово співпрацювала із “Союзом женщин России”.

Але повернімось до особи Олексія Юрійовича Хорошаєва. Досі автор цікавилась лише іноземною діяльністю Хорошаєва.

Єдине офіційно відоме про нього наразі, що до повномасштабної війни Олексій Хорошаєв працював заступником генерального директора компанії “Прогрес” — це державне підприємство-спецекспортер, яке торгує зброєю і входить до складу “Укроборонпрому”.

Сам Хорошаєв розповів Hromadske, що виїхав з України 22 лютого 2022 року у відрядження до Праги на службовій машині. Коли почалося вторгнення, Хорошаєв залишився в Чехії, щоб організовувати постачання зброї в Україну — нібито із дозволу представників української влади, чиї імена він відмовився назвати.

Партнер росіян по кооперативу в Козині та “Ітері”

Втім, вивчення бізнес-зв’язків цієї особи має скласти більш об’ємний і неприємний його портрет. В словацьких реєстрах вказана домашня адреса Хорошаєва. А також в одній з організацій згадується Анна Хорошаєва – його дружина.

Таким чином, можна бути впевненим, що в системі youcontrol автор знайшла того самого Хорошаєва.

Серед іншого Хорошаєв є власником ТОВ “Островок”. А ще одним його співвласником є громадянин росії Валерій Нілов. В Україні Нілов причетний до роботи російських фінансово-інвестиційних груп “Сократ” та “Альфа капітал”.

 

 

Серед доволі куцих повідомлень про його роботу можна знайти і про конфлікт навколо 16% акцій “Київгуми“. (Як відомо, зараз ця компанія фігурує в розслідуванні СБУ про продаж аптечок росіянам).

Цікаво, що ще одним засновником “Островка” значиться Олександр Табалов. Система його видає разом з файлами власника відомого виробника молочної продукції “Волошкове поле”, який відомий з сином політичним журналістам невходженням до фракції опозиції ще й тим, що фактично перейшли на бік Партії регіонів. Але в пресслужбі Табалова заперечили зв’язок з цим підприємством і Хорошаєвим.

 

 

Хорошаєв та Нілов є співзасновниками ще одного підприємства – обслуговуючий кооператив “Береговий-1”. Він розташований у Козині, на вулиці Берегова.

Крім двох вказаних осіб, серед власників також значиться Юрій Миколайович Косогов. Це – брат Андрія Косогова – члена Ради директорів, першого заступника Голови Правління Альфа-Банку.

 

 

Крім того, Юрій Косогов має стосунок до низки лотерейних операторів України. Включаючи М.С.Л.

 

 

Ще одним засновником кооперативу є Георгій Бабич, чия компанія ТОВ “Нафтогазова компанія “Буковина” потрапила під санкції РНБО ще у 2021 році. Цікавий кооператив, правда.

Ще у Хорошаєва є компанія “Інтерліс”, разом з Олександром Валентиновичем Згурським. Це вочевидь син покійного очільника Київського виконкому Валентина Згурського, бо ще однією його власністю є ФК “Динамо” (Київ). Тут також можна згадати бородаті історії про торгівлю членів СДПУ(о) лісом. У контексті зв’язку з “Динамо” цілком логічно виглядає наступний актив Хорошаєва –він мав стосунок навіть до медійного бізнесу. Він досі є власником ТОВ “ТРК “Роса”.

Нарада з питань телебачення і радіомовлення видала ліцензію на мовлення ТОВ “ТРК “Роса” ще 3 жовтня 2007. Як писав тоді “Детектор медіа”, це мав бути телеканал Федерації футболу Києва. Засновниками цього каналу вказувались ГО “Федерація футболу міста Києва” (20 %), а також фізичні особи Олексій Хорошаєв (41 %) та Олена Бойкова (39 %).

За словами Івана Вовка, члена Наглядової ради телеканалу “Роса”, це мав бути “молодіжно-спортивно-розважальний канал” . У 2016 ліцензію каналу анулювали.

Крім “Інтерлісу”, Хорошаєв також причетний до “Інтерліс інвест”, де його партнером є Олександр Крисанчук, співвласник ювелірного заводу “Астор” та компаній “Укрнафтомаш” та “Київ-нафта”. Крім цього, Хорошаєв причетний до Благодійного фонду розвитку України, який сидить на Хрещатику, 2 і має спільний телефон з ГО “Рада активістів Майдану”.

Але, напевно, найцікавіший історичний зв’язок Хорошаєва – це те, що він кілька місяців у 2009 році був директором “Ітера-Україна”.

Якщо хтось забув або тоді ще ходив у дитсадок, то з 1996 по 2002 – це був ключовий постачальник російського газу в Україну. У 2007 році ексголова ВАТ “Укрнефть” Олег Салмін заявив, що результатом переговорів прем’єр-міністра Віктора Януковича та глави компанії “Ітера” Ігоря Макарова може стати крах монополії “РосУкрЕнерго”, а Україна одержить нового постачальника природного газу. Цим новим постачальником мала знову стати “Ітера”.

Уже у 2009 оточення Віктора Ющенка натякало, що про “Ітеру” як альтернативу Росукренерго Дмитра Фірташа домовлялась Юлія Тимошенко. Але нового успіху цієї компанії вже не було. У 2008 росіяни її переоформили на кіпрську офшорку. І так “Ітера” існує і донині. Але очевидно, що ніхто чужий в російську газову компанію зайти не міг.

У своєму інтерв’ю “Коментарям” Хорошаєв звинувачував журналістку Інну Попович з Hromadske, що та в пошуках сенсацій може нашкодити Україні та зіграти на руку Кремлю.

Втім, у світлі всіх фактів, вже, здається, не виникає особливих сумнівів, чий агент сам Хорошаєв і його друзі з чеських компаній.