Про це йдеться у матеріалі WSJ.
Переговори в останню хвилину показали проблему, яка визначала економічну державність Заходу відтоді, як Росія вдерлася в Україну: як покарати велику економіку, не створивши глобальної рецесії. Російська нафтова промисловість — найбільший експортер сирої та нафтопродуктів у світі — була найважчою мішенню для Заходу.
За кілька хвилин після того, як польські посадовці в Брюсселі попросили більше часу, щоб розглянути пропозицію щодо обмеження в 60 доларів, високопосадовці США та Заходу знову почали телефонувати до Варшави.
Міністерка фінансів Джанет Єллен вже телефонувала прем’єр-міністру Польщі Матеушу Моравецькому на День подяки. Заступник міністра фінансів Уоллі Адейемо підтримував зв’язок із польськими колегами під час переговорів, а Єллен зустрілася у Вашингтоні з Бйорном Зайбертом, головним помічником президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн, яка очолює зусилля щодо санкцій, 1 грудня. Тим часом Держсекретар США Ентоні Блінкен порушив це питання на полях саміту НАТО в Бухаресті.
Лобіювання спрацювало. 2 грудня Польща погодилася з цим планом, розчистивши шлях для Європейського Союзу та G-7 для впровадження інструменту, який не схожий на жодні попередні західні покарання щодо багатої нафтою країни.
Суть плану: використання домінуючої позиції Європи у страхуванні, фінансуванні та транспортуванні нафти для формування продажу Росією сирої нафти по всьому світу. США та їхні союзники заборонили своїм компаніям надавати ці послуги, якщо нафта не продається нижче 60 доларів за барель. Мета полягає в тому, щоб зберегти російські пропозиції на світових ринках, водночас обмеживши доходи Кремля від продажів.
Минулого тижня ціни на нафту марки Brent впали нижче 80 доларів за барель, оскільки уповільнення світової економіки тисне на попит. Ціна змінилася навіть тоді, коли санкції змусили владу Туреччини затримати нафтові танкери в її водах. Те, чи збережеться спокій на нафтових ринках, залежатиме як від макроекономічної динаміки, так і від поки що незрозумілих планів російського президента Володимира Путіна щодо відповіді.
Експериментальне втручання в нафтові ринки змусило декого задуматися, чи може цей план стати зразком для Заходу, щоб впливати на світові ціни, — перспектива, яку офіційні особи США применшують, але яка все ще хвилює великих постачальників, таких як Саудівська Аравія.
Обмеження ціни не було першим вибором Заходу щодо того, як розв’язати проблему російської нафти під час кривавого вторгнення в Україну. В Європі офіційні особи спочатку передбачили суворіші покарання, ухваливши в червні заборону на імпорт російської нафти до ЄС і припинивши страхування та фінансування поставок російської нафти в будь-яку іншу точку світу.
Ці пропозиції стривожили посадовців у Вашингтоні. Страховики та банки в Європі забезпечують більшу частину світової морської торгівлі нафтою. Єллен, яка керувала зусиллями Вашингтона щодо обмеження цін, була стурбована тим, що відключення РФ від цих послуг означало б блокаду нафтової промисловості країни.
Американські офіційні особи заохочували своїх європейських колег переглянути свої плани щодо ембарго на російську нафту та натомість запровадити тарифи чи обмеження ціни. Повторюючи прогнози Волл-стріт, аналіз Міністерства фінансів показав, що до п’яти мільйонів барелів російської нафти на день можуть зійти з ринку через заборону послуг, що підвищить світові ціни до 150 доларів за барель.
Європейські посадовці сказали своїм американським колегам, що громадська думка проти вторгнення в Україну робить імпорт російської нафти політично неприйнятним. Вони сумнівалися в оцінках американського ринку і побоювалися, що занепокоєння Вашингтона підбадьорить скептиків щодо санкцій проти РФ, таких як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Європа пішла вперед з ембарго, зрештою погодившись припинити імпорт російської нафти, починаючи з 5 грудня. Американські посадовці змінили курс і зосередилися на спробі зняти заборону на страхування та фінансування російської нафти. На зустрічі 10 травня з президентом Байденом, Єллен і тодішнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі офіційні особи США сподівалися отримати підтримку на високому рівні щодо обмеження ціни.
Приблизно через тиждень Єллен обговорила з фон дер Ляєн ідею обмеження ціни на основі страхування та фінансування на зустрічі в Брюсселі. Після того, як у травні в Німеччині Байден безпосередньо поінформував президента Франції Емманюеля Макрона про цю ідею, G7 взяла на себе зобов’язання вивчити цю можливість.
Нафтотрейдери, аналітики та фінансисти були налаштовані скептично. На брифінгах у Міністерстві фінансів та в усьому світі учасники ринку попереджали, що Росія відмовиться продавати нафту за межами обмеження, тоді як банкіри та страхові компанії заявили, що їм буде важко перевірити, чи російська партія нафти продається нижче обмеження.
Основні покупці російської нафти, такі як Індія та Китай, ніколи не підписували цей план, і цей факт, за словами офіційних осіб США, не створював жодних проблем для прогнозу обмеження, хоча деякі європейські посадовці хвилювалися через відсутність ширшої підтримки.
Ще минулого літа офіційні особи Міністерства фінансів розробили моделі оцінки цін, за якими Росія матиме стимул продовжувати продавати свою нафту на світових ринках, з оцінками, що сходяться близько 60 доларів за барель. Вони сподівалися ввести обмеження до середини жовтня або початку листопада, щоб дати ринкам час підготуватися до запланованого початку 5 грудня.
Але план зіштовхнувся з затримками. Деяким посадовцям у Білому домі цей план не сподобався. За словами осіб, знайомих з переговорами, деякі співробітники Міністерства фінансів серед інших варіантів розглядали відкладення встановлення обмеження на початок лютого 2023 року.
Водночас деякі європейські столиці стурбовані, що ідея Вашингтона не принесе достатнього ефекту для досягнення того, що вони вважали своєю головною метою: скоротити російські енергетичні надходження. Тим часом Вашингтон та інші партнери з G7 стверджували, що занадто низьке обмеження може різко знизити глобальну пропозицію та підвищити ціни, що дозволить Кремлю продовжувати отримувати високі прибутки за менших обсягів.
Коли 23 листопада в Брюсселі почалися переговори щодо рівня ліміту, Польща та країни Балтії звинуватили Єврокомісію в тому, що ціна між $65 і 70 є вищою за ринкову ціну російської нафти, а отже, занадто високою.
Міністерка фінансів Естонії погодилася на ліміт ціни в 65 доларів за барель під час телефонної розмови з представниками казначейства того дня, проте міністерство не займалося обмеженням цін, і естонські посадовці швидко дали зрозуміти Вашингтону, що вони не погоджуються. Невдовзі Єллен поспілкувалася з прем’єр-міністеркою Естонії, щоб заручитися її підтримкою плану.
Щоб спробувати досягти угоди, Європейська комісія представила змінений план 1 грудня. Згідно з остаточною угодою, обмеження буде встановлено на рівні 60 доларів за барель із процесом перегляду ціни кожні два місяці. ЄС пообіцяв у майбутньому тримати верхню межу цін щонайменше на 5% нижче ринкових цін Росії.
“Найважливіша мета — зменшити надходження до російського бюджету”, — зазначив посол Польщі в ЄС Анджей Садось, після досягнення угоди 2 грудня. “Тепер ми маємо спостерігати за тим, як працює система обмеження цін і перевіряти, чи потрібно зробити додаткове коригування ціни”.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що санкційній тиск заважає Росії поповнювати запаси зброї. Він заявив, що обмеження змушують РФ платити все більшу ціну.
- Набуло чинності обмеження ціни на російську нафту, узгоджене країнами G7 з метою зменшити обсяги прибутків РФ, і, відповідно, фінансів для ведення війни проти України.
- Росія вже неодноразово заявляла, що не буде постачати нафту в країни, які введуть обмеження. Цю позицію підтвердив Михайло Ульянов, посол Москви в міжнародних організаціях у Відні та речник Кремля Дмитро Пєсков.
- Заступник голови уряду Російської Федерації Олександр Новак повторив погрозу Кремля, що Росія не буде експортувати нафту в країни, які встановлюють обмеження цін, навіть якщо через це доведеться скоротити видобуток.
- Президент України Володимир Зеленський назвав слабкою позицією і несерйозним рішенням встановлення членами Євросоюзу та G7 граничної ціни на нафту з РФ на рівні $60 за барель.
- У Литві знову помітили цистерну АТ “Українська залізниця”, яку РФ вкрала в Україні. Це цистерна, яку 8 листопада не впустили до Литви зі сторони РБ через нанесений символ Z. Вантаж відправила російська компанія до Литви через РБ. Литовські митники не пропустили вантаж із символом російської агресії.