Джерело: The Guardian
Расмуссен відвідав Європу та Вашингтон, щоб оцінити зміну настроїв перед початком критично важливого саміту 11 липня. Він також попередив, що навіть якщо група держав надасть Україні гарантії безпеки, інші не дозволять зняти з порядку денного у Вільнюсі питання про майбутнє членство України в НАТО.
Ексглава НАТО зробив свої зауваження після того, як нинішній голова Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що питання гарантій безпеки буде на порядку денному у Вільнюсі, але додав, що НАТО – відповідно до статті 5 Вашингтонського договору – надає повноцінні гарантії безпеки лише повноправним членам.
Тоді як пані посол США в НАТО Джуліанна Сміт зауважила, що розглядатиметься низка варіантів, щоб “сигналізувати про те, що Україна просувається у своїх відносинах з НАТО”.
Якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях для України, існує явна ймовірність того, що окремі країни можуть вжити заходів. Ми знаємо, що Польща активно залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я б не виключав можливості того, що Польща ще сильніше залучиться до цього контексту на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, можливо, включаючи можливість розміщення військ на українській території”, – пояснив Расмуссен.
За його словами, для України було б цілком законно звернутися за такою військовою допомогою.
Расмуссен зазначив, що Україна має отримати письмові гарантії безпеки, бажано до саміту, але поза межами НАТО. Вони мають охоплювати обмін розвідданими, спільне навчання з Україною, посилене виробництво боєприпасів, оперативну сумісність НАТО та постачання озброєння, достатнього для стримування Росії від подальшого нападу. Акцентувавши, що “після повільного початку ці ідеї набирають обертів”, зокрема у Франції.
Одначе, він попередив, що гарантій безпеки буде недостатньо.
Як зауважив Расмуссен, “деякі союзники по НАТО можуть виступати за гарантії безпеки, щоб фактично уникнути реальної дискусії щодо прагнень України до членства. Вони сподіваються, що реалізуючи гарантії безпеки, вони зможуть уникнути цього питання”.
Я не думаю, що це можливо. Я думаю, що на саміті у Вільнюсі буде порушуватися питання НАТО. Я спілкувався з кількома східноєвропейськими лідерами, і є група запеклих союзників зі Східної Центральної Європи, які хочуть принаймні чіткого шляху для України до членства в НАТО”.
На переконання колишнього генсека Альянсу, історія показала, що небезпечно залишати Україну в приймальні НАТО на невизначений термін. Навіть якщо запрошення Україні до НАТО не вдасться надати на саміті у Вільнюсі, можна згадати про можливість надання запрошення наступного року у Вашингтоні. Цей шлях до членства, за словами Расмуссена, повинен виключати встановлення попередніх умов, таких як план дій щодо членства, чого ні Швеція, ні Фінляндія не зобов’язані дотримуватися як частину свого шляху до членства.
Будь-що менше, ніж це, буде розчаруванням для України”, — наголосив він.
Окрім цього, Расмуссен відкинув аргумент, що Україні не може бути запропоновано шлях до членства в НАТО до закінчення війни, заявивши, що це дасть Путіну право вето.
Зауважимо, 7 червня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в Альянсі мають обговорити варіанти надання Україні гарантій безпеки на час після війни з Росією.
Раніше Столтенберг заявив, що НАТО продовжить підтримувати Україну, щоб історія не повторилася після закінчення війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що розуміє, що на даний час Українська держава не може стати членом Північноатлантичного Альянсу.
17 травня колишній спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер не виключив приєднання України до Північноатлантичного альянсу до завершення повномасштабної війни. Зокрема він нагадав приклад Німеччини часів часткового перебування під окупацією СРСР.
Тоді як на зустрічі в Осло міністри закордонних справ держав-учасників НАТО намагалися зменшити розбіжності щодо заявки України на членство. Нині союзники сперечаються через заклики надати Києву дорожню карту вступу на липневому саміті.
Своєю чергою, канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв Україні гарантії безпеки після закінчення повномасштабної війни.
- 31 травня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив вдячність Сенату Чехії за ухвалення резолюції на підтримку початку процесу вступу України до НАТО.
- Сенат Польщі одностайно ухвалив резолюцію про членство України в НАТО й зазначив, що це має відбутися за прискореною процедурою за прикладом Швеції і Фінляндії.
- Лідери Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції за підсумками саміту в Гельсінкі оприлюднили спільну заяву, де підтримали вступ України до Європейського Союзу та НАТО.
- 17 травня парламент Естонії під час засідання ухвалив заяву на підтримку вступу України до НАТО.
- Сенат Чехії підтримав вступ України до НАТО.
