Про це мовиться у матеріалі The New York Times.
Ця зміна є трансформаційною для альянсу, який десятиліттями характеризувався “сплячкою та невпевненістю у собі”. Після того, як альянс нещодавно прийняв Фінляндію, яка протягом тривалого часу залишалася нейтральною, для президента Росії Володимира Путіна це стало ще одним значним ненавмисним наслідком його війни.
НАТО швидко переходить від того, що військові називають концепцією”стримування шляхом удару у відповідь” до “стримування шляхом недопущення”.
У минулому теорія полягала в тому, якщо росіяни вдеруться, країни-члени намагатимуться втриматися, доки союзні сили, переважно американські, не зможуть прийти їм на допомогу та помститися росіянам, спробувавши відтіснити їх.
Проте, після російських звірств на окупованих територіях України, від Бучі та Ірпіня до Маріуполя та Херсона, прикордонні держави, такі як Польща та країни Балтії, більше не хочуть ризикувати будь-яким періодом російської окупації. Вони зазначають, що в перші дні вторгнення російські війська захопили території, більші, ніж деякі країни Балтії.
“Стримування шляхом недопущення” означає постійне розташування союзних військ біля кордону з РФ, більшу інтеграцію американських і союзницьких військових планів, більші військові витрати і детальніші вимоги до союзників щодо наявності конкретних видів сил і засобів для ведення бойових дій у разі потреби.
Путін давно скаржився на “оточення та зазіхання” з боку НАТО. Але його вторгнення в Україну спровокувало альянс позбутися перешкод щодо збільшення кількості західних військ уздовж кордону НАТО з РФ.
Намір полягає в тому, щоб зробити сили НАТО не тільки більш надійними та боєздатними, але й більш помітними для Росії, що є ключовим елементом стримування.
Одним із практичних наслідків концепції “стримування шляхом недопущення” є збільшення ролі Верховного Головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі, який також командує американськими силами в Європі.
Вперше з часів холодної війни східноєвропейські країни точно знатимуть, що саме НАТО зробить для захисту. І західні країни в альянсі знатимуть, куди потрібно направити їхні сили, з чим і як туди потрапити.
У NYT наголосили, що планування в НАТО вже є нав’язливим, але стане більш вимогливим і конкретним. Планувальники пояснюють країнам, чого не вистачає, що можна скоротити чи прорідити.
Тепер вимоги будуть суворішими, щоб повернути Альянсу здатність вести бойові дії в Європі та зробити стримування надійним — аби гарантувати, що НАТО зможе вести інтенсивну війну проти суперника, Росії, з першого дня конфлікту.
На саміті минулого року в Уельсі союзники по НАТО домовилися про ціль військових витрат у розмірі 2% ВВП до 2024 року. На цей час лише вісім із 31 країни, включно з новим членом Фінляндією, досягли цієї мети.
- 13 квітня президент США Джо Байден заявив про підтримку Заходом захисту України під час виступу в парламенті Ірландії, що викликало овації законодавців.
- У Фінляндії почали будівництво першої ділянки паркану на кордоні з Росією, аби уникнути міграційної кризи внаслідок широкомасштабної війни РФ проти України.
- У Міністерстві транспорту Литви повідомили, що 11-12 липня під час саміту НАТО з урахуванням вимог безпеки НАТО будуть заборонені всі польоти в повітряному просторі в радіусі 30 км від виставкового залу Litexpo, де проходитиме зустріч.
- Президент України Володимир Зеленський планує відвідати саміт НАТО у Вільнюсі.
- 6 квітня у литовському парламенті ухвалили резолюцію про офіційне запрошення Україні приєднатися до НАТО.
- Прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш переконаний, що після перемоги Україна має вступити до НАТО, аби запобігти новій війні. Він також закликав формально відкрити переговори про вступ України до ЄС, навіть попри бойові дії.
