Підняття прапора над будинком Верховної Ради України. Фото Олександра Клименка, газета “Голос України”

Відповідну постанову ухвалили тільки з третьої спроби, після того, як Леонід Кравчук пригрозив подати у відставку. Згодом, згадуючи ці події, Леонід Макарович зізнався, що усвідомлював, що за його відставку ніхто не проголосує. Проте, на той момент це було єдиним важелем впливу на колег.

У перші дні незалежності України навколо будівлі Верховної Ради постійно збиралися тисячі українців з різних міст і областей. Вони слухали трансляцію сесії через гучномовці – для них питання про національний прапор було принциповим. 

Під час мітингу перед підняттям національного прапора над Верховною Радою України, Київ, 4 вересня 1991 року.

О 18 годині українці навколо парламенту побачили, як на куполі опускається червоно-синій прапор. Невдовзі у небо підняли два стяги: червоно-синій та синьо-жовтий, що викликало надзвичайне обурення у присутніх. Розгнівані, українці ледве не почали штурмувати будівлю Верховної Ради. Тисячі людей із криками “Ганьба!” прорвали кордон поліції. 

Постанова про підняття синьо-жовтого прапора України над куполом Верховної Ради

З вікна другого поверху за цим спостерігав нардеп Дмитро Павличко і жестами постарався заспокоїти натовп. Після цього він разом з Левком Лук’яненком, Романом Лубківським та іншими депутатами пішли до кабінету голови Верховної Ради та пояснили ситуацію та те, що може пролитися кров. 

Тоді Леонід Кравчук, на свій страх і ризик, дав наказ зняти червоно-синій прапор УРСР, лишивши лише синьо-жовтий національний стяг.

Біля стін Верховної Ради почалося справжнє свято: натовп підкидав депутатів Левка Лук’яненка, Дмитра Павличка, Ярослава Кендзьора, присутні співали “Ще не вмерла Україна!”.

Народ підкидає народного депутата Левка Лук’яненка в день підняття прапора

Над куполом Парламенту синьо-жовтий український стяг замайорів 4 вересня 1991 року. Постановою Президії Верховної Ради УРСР 18 вересня 1991 року було формалізовано використання синьо-жовтого прапора у протокольних заходах до прийняття Конституції України. Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року йому надано статусу Державного. Остаточно Державний Прапор України затверджено статтею 20 Конституції України у 1996 році.

Прапор УРСР із серпом, молотом та п’ятикутною зіркою під тиском патріотичних громадян зняли. Його місце зайняв національний синьо-жовтий стяг. Цей символізм, ця боротьба радянщини та українського триватиме не одне десятиліття та не припинилася й понині. Але саме тоді, біля стін Парламенту під “Ще не вмерла Україна” був закладений остаточний початок нової української держави. Синьо-жовтий прапор над Верховною Радою – це новий виток національного відродження України.