За неофіційною статистикою, добова смертність від голоду збільшилася на 2 тис. в день – до 27 тис. смертей у світі щодня.

«Франція і Британія мають долучитися до Туреччини і поставити свої бойові кораблі по лінії проходження зернового коридору і таким чином гарантувати як відсутність атак на зерновози з боку рф, так і відсутність фактів проходження по коридору українських бойових катерів, запуск із них дронів, чого нібито так бояться російські агресори і через що вони ніби блокують коридор.  Які тоді будуть аргументи в кремлівського диктатора?», – відзначає віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Він повідомив, що аграрні асоціації України готують відкрите звернення на адресу президента Франції Е.Макрона та прем’єр-міністра Великобританії Р.Сунака з цими пропозиціями.

Експерти ділового союзу, інших аналітичних центрів сходяться на думці, що рф не наважиться атакувати кораблі країн-членів НАТО та ще й які вийдуть на рейд із формулюванням «захистити морські торгівельні шляхи від бойових дій». Більш рішучі кроки наших західних партнерів в цій ситуації цілком реальні, вважає президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах. І додає: тим паче, якщо до цього долучиться Туреччина. Кремлівський диктатор тією чи іншою мірою дослухається і зважає на позицію Анкари, яка в цьому питанні є доволі жорсткою.

Нагадаємо, росіяни до свого повного виходу із угоди постійно блокували роботу зернового коридору. І тут турецькі інспектори продовжували свою роботу, часто навіть не зважаючи на істерику окупантів.

Багато хто покладає надії на Китай, який є начебто зацікавленою стороною в імпорті українського зерна. Зокрема, знищені на днях агресорами 60 тис. тон збіжжя в українському терміналі готувалися до відправки в КНР.  Загалом Китай є найбільшим імпортером в рамках роботи зернового коридору, закупивши загалом 8 млн. тон (в цілому через коридор було експортовано 33 млн. тон).

«Проте Китай не підключиться до забезпечення роботи Чорноморської ініціативи з тієї навіть простої причини, що має запас зернових на 3 роки наперед. Ще за півроку до повномасштабного вторгнення рф в Україну, Китай почав скуповувати на міжнародному ринку зерно у всіх, хто його продавав. Відтак, їм не критично потрібна ця продукція, це варто розуміти», – зазначили в УСПП.

Поза тим, необхідно максимально розвивати альтернативні шляхи експорту українського АПК. Це інвестиції в розвиток Дунайських портів, через них в місяць йде відвантаження близько 2 млн. тон продукції, а також продовження функціонування сухопутніх «шляхів солідарності».

Причому навіть заборона на імпорт українських зернових у 5 країн ЄС – це не така вже і критична ситуація. Наш продукт чекають в Іспанії, Нідерландах, Франції, Італії, також є заяви партнерів про деяке розширення пропускної спроможності європейських портів. Наразі це 3,5 млн. тон в місяць, ще 1,5 млн. тон можемо реалізувати в Західній Європі. Відтак, теоретично можливо вийти на показники 5 млн. тон експорту щомісяця при потребі у 7 млн. тон.

«Проте варто враховувати, що цього сезону ми засіяли менше зернових через замінованість територій та важку логістику», – підсумували в УСПП.