Про це повідомили у пресслужбі НАН.

Важливе відкриття вдалося зробити завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва на ділянці від автомобільної дороги Київ – Ковель – Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ – Чоп (М-06).

Зазначається, що стоянки датуються фінальним палеолітом – періодом великих змін на території не лише сучасної України, але і Європи. У цей час, після відступу льодовиків, почалося заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселилися племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя, виживаючи завдяки полюванню, й облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.

Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам’яток, давні люди жили тоді у спорудах на кшталт чумів, що й донині використовуються населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром 4-5 м із вогнищем посередині, в якій мешкало до 10 осіб.

”Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, ніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної – це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії”, – пояснив керівник досліджень, заступник директора НДЦ ”РАС” Інституту археології НАН України та кандидат історичних наук Тарас Милян.

Про те, що колись на цьому місці розміщувалися тимчасові поселення, нині свідчать віднайдені вироби з кременю та кілька знарядь праці. Однак археологи сподіваються на вагоміші знахідки. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології.

Фото: НАН

  • Минулого року археологічна експедиція Національного заповідника “Хортиця” знайшла на території острова унікальне поховання скіфського воїна. За попередніми даними, вік воїна понад 2500 років.