Зображення: Instagram/Andrew McCarthy

Відповідний допис із зображеннями він опублікував на своїй сторінці в Instagram.

Ендрю Маккарті зазначив, що для того, аби зробити ці світлини, він використав 12-дюймовий телескоп. Відтак, він зміг зафіксувати наслідки згасання зірки.

Він пояснив, що наднові зірки – одне з найнеймовірніших видовищ, які трапляються в природі. На цьому зображенні показано незбагненні сили, які розривають навколишні туманності та створюють цю чудову структуру.

“Ці світлини туманності “Медуза” зроблені протягом кількох ночей на моєму задньому дворі”, – зазначив Ендрю Маккарті.

Зображення: Instagram/Andrew McCarthy

ДОВІДКОВО. Туманність “Медуза” – планетарна туманність, що розташована за півтори тисячі світлових років від Сонця у сузір’ї Близнят. Має в поперечнику чотири світлових роки. Інша її назва — Абель 31. Розташована між μ і η Близнят. Дуже стара туманність, складна для спостережень. За скорочені змієподібні волокна червоного кольору її названо на честь міфічної голови Медузи Горгони.

Стадія планетарної туманності є кінцевою стадією еволюції маломасивних зір типу Сонця, які на стадії червоного гіганта скидають свої зовнішні шари й перетворюються на гарячі білі карлики. Ультрафіолетове випромінювання залишкової гарячої зорі змушує світитися туманність. Біля центру туманності видно досить яскраву зорю, яка не пов’язана з туманністю. Центральна зоря туманності Медузи – слабша зоря нижче й справа від центру туманності.

Наднова зірка – зоря, що раптово збільшує свою світність у мільярди разів (на 20 зоряних величин), а іноді й більше.