Джерело: Reuters.

“Ми сподіваємося, що 1 червня в Кишиневі нарешті буде підписано мирний договір… Це історичний момент і імпульс, який не можна пропустити”, – сказала амбасадорка Азербайджану у Франції Лейла Абдуллаєва.

Очікується, що у саміті у Молдові візьмуть участь до 47 глав держав, урядів та установ ЄС.

За даними Reuters, на полях саміту прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв проведуть переговори на високому рівні з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

Зазначимо, що вчора, 25 травня, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава спільно з Азербайджаном дійшли згоди щодо питання територіальних претензій.

На засіданні Вищої Євразійської економічної ради в Москві Пашинян зауважив, що країни узгодили взаємне рішення.

“Я хочу підтвердити, що Вірменія та Азербайджан домовились про взаємне визнання територіальної цілісності одне одного. І на цій основі, можна сказати, ми дуже добре просуваємось до врегулювання наших відносин”, – наголосив глава уряду Вірменії.

Окрім цього, він заявив про готовність “розблокувати всі транспортні та економічні зв’язки в регіоні та комунікації, які проходять через територію Республіки Вірменія”.

Своєю чергою, президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що країна не має територіальних претензій до Вірменії. Попри це, лідери все ж посперечалися відносно ситуації в Лачинському коридорі.

Раніше #Букви повідомляли, що 22 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван може визнати Нагірний Карабах частиною Азербайджану, якщо Баку гарантує права етнічних вірмен на цій території. Також Пашинян заявив про можливий вихід країни з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ. Додавши, що це питання зараз обговорюється.

У листопаді 2022 року Нікол Пашинян відмовився підписувати декларацію ради колективної безпеки ОДКБ та проєкт про спільні заходи надання допомоги Єревану. Це рішення він пояснив відсутністю політичної оцінки агресії Азербайджану проти територіальної цілісності Вірменії з боку організації та РФ. Згодом, у січні Єреван відмовився проводити навчання ОДКБ на своїй території.

Вже 14 березня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив альянс безпеки, очолюваний Москвою, в тому, що той залишив його країну перед обличчям загрози відновлення бойових дій із сусіднім Азербайджаном.

15 вересня організація договору про колективну безпеку не наважилася безпосередньо втрутитися у загострену ситуацію на кордоні Вірменії та Азербайджану, де в ніч на 13 вересня спалахнули запеклі бої.

Конфлікт у Нагірному Карабасі

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття. #Букви розповідали історію конфлікту.

25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.

У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”, повідомили у міністерстві оборони Азербайджану. Під час розмови азербайджанська сторона заявила, що відбувається уточнення позицій і місць дислокації російських миротворців. У оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану, проте їм довелося відступити через “негайні заходи”, вжиті азербайджанськими військовими.

Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.

Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства йшлося про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ. У МО Азербайджану наголосили на неприпустимості використання терміну “Нагірний Карабах”, оскільки адміністративної одиниці з такою назвою в складі Азербайджану не існує.

У липні президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що РФ не виконала своїх обіцянок щодо Нагірного Карабаху.

27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.

Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.

Своєю чергою, влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня 2020 року близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.

Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.

Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб, старших за 18 років.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня 2020 року.

29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.

На кінець дня 27 вересня 2020 року в результаті боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки і іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.

У вересні 2022 року Вірменія офіційно звернулася за допомогою до РФ та країн-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). ОДКБ у відповідь вирішила направити свою місію для “оцінки ситуації, що склалася”. У ніч на 15 вересня сторони досягли домовленості про перемир’я, повідомив секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян.

Рада безпеки ООН закликала Вірменію і Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі і терміново відновити переговори.

У суботу, 3 жовтня 2020 року, армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.

Вже 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан та РФ підписали угоду про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, яка, зокрема, передбачає введення на територію Нагірного Карабаху російських миротворців.

Наприкінці листопада минулого року у Міністерстві оборони Азербайджану вкотре повідомили про порушення режиму припинення вогню у районі державного кордону з Вірменією.

6 березня в Європейському союзі висловили занепокоєння спалахом насильства в Нагірному Карабаху, що призвів до “загибелі щонайменше п’яти осіб”, закликавши розслідувати обставини.