Про це інформує DW.
Голова делегації Петер Хайдт на зустрічі з головою адміністрації Тайваню Цай Інвень зауважив, що у ФРН знають “про складну ситуацію та погрози з боку Китаю”.
За його словами, Тайвань “опинився в центрі суперництва систем”, і “йдеться про реальну військову загрозу, яку не можна недооцінювати”. Водночас німецькі політики стоять “на боці Тайваню”, і “з німецької точки зору, статус-кво в Тайванській протоці може бути змінено лише мирним шляхом та за згодою обох сторін”.
Цай Інвень, своєю чергою, подякувала Німеччині за дипломатичну підтримку демократичного режиму на острові, акцентувавши зусилля Берліна у підтримці миру та стабільності в регіоні під час головування у G7. Вона також згадала резолюцію Бундестагу на підтримку приєднання Тайваню до Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, аналога Генасамблеї ООН.
Делегація німецьких парламентаріїв відвідує Тайвань вже вдруге за місяць. Минулого разу законодавці ФРН перебували на острові з 2 по 6 жовтня.
У Пекіні вважають Тайвань своєю територією. У відповідь на візит спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на початку серпня Китай розпочав масштабні військові маневри та продовжує нарощувати угруповання військових кораблів та літаків поблизу острова.
Напередодні на з’їзді Комуністичної партії Китаю 2300 делегатів уперше проголосували за включення до статуту партії поняття “опір незалежності Тайваню”. Документ раніше лише закликав до “возз’єднання” з острівною територією.
Голова КНР Сі Цзіньпін на з’їзді партії знову пригрозив Тайваню військовою силою. Китай прагне мирного “возз’єднання”, але “ми ніколи не візьмемо на себе зобов’язання відмовитися від застосування сили. Китайське керівництво збереже опцію для вжиття всіх необхідних заходів”, – заявив він.
Раніше Сі Цзіньпін отримав третій президентський термін, який є прецедентом, і представив новий Постійний комітет Політбюро, який складається з лояльних прихильників, закріпивши за собою місце найвпливовішого правителя країни з часів Мао Цзедуна.
Голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай не відмовиться від налаштування силового повернення Тайваню під свій контроль. У відповідь Тайвань наголосив, що його суверенітет не може бути предметом торгу.
- В Ісландії, на міжнародній конференції Arctic Circle, голова військового комітету НАТО Роб Бауер зіштовхнувся з китайським дипломатом через те, що Китай не засудив російське вторгнення в Україну.
- Індія та Китай – дві держави, які утримувались від засуджень повномасштабного вторгнення РФ в Україну та продовжували економічні відносини з РФ – після масованої ракетної атаки на Україну 10 жовтня закликали Кремль до деескалації та діалогу.
- У Тайвані звинуватили Китай у “зруйнуванні” договору про пересування військових Тайванською протокою. Таку заяву озвучив міністр оборони Тайваню Цзю Го-чень.
