Гліб Іванов загинув у січні 2023 року під час виконання бойового завдання. При виході з позиції він потрапив у засідку ворога. Почався бій, в результаті якого хлопець отримав поранення, несумісні з життям.

Певний час вважався зниклим безвісти. Лише наприкінці місяця батьки отримали інформацію про його загибель.

На момент загибелі Глібу був лише 21 рік.

Зранку 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, Гліб разом зі своїм батьком Ярославом одразу ж поїхали у військкомат. Звідти обох направили на службу в 16-ту роту Територіальної оборони міста Києва.

Вже наприкінці квітня їхні шляхи розійшлися: батько почав служити у 112-й бригаді ТрО, а Гліб – у новоствореній 241-й бригаді ТрО, в антидроновому підрозділі.

У грудні 2022 року бригаду Гліба відправили в одну із найгарячіших точок – район Бахмута. Звідти захисник вже не повернувся.

Гліб народився у Києві. Після закінчення школи у 2019 році вступив на факультет політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». На третьому курсі почав опановувати фах піхотинця на військовій кафедрі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

У червні 2023 року у Києво-Могилянській академії вручали дипломи студентам. Втім Гліб його не зміг отримати. За 5 місяців до цього він загинув під Бахмутом. Диплом Києво-Могилянської академії замість сина отримували його батьки. Повна зала аплодувала стоячи.

“Лис, красиво почав керувати пораненими й роздавати вказівки, Гліб його прикриває й тримає сектор. Я з Баріком починаємо гатити то вагнерівське лайно, щоб дати час хлопцям, Сава тримає до останнього наш тил. Їх було раз в 10 більше, але на мить здалося що в нас є шанс, бо кожен робив свою роботу сміливо і гідно. БК закінчилось і хлопці один за одним замовкають…” – розповідає товариш по службі kirill_starovoit у своєму Instagram.

“Починаючи з 2014 року ми завжди тримали руку на пульсі всіх подій у країні. А Гліб особливо. Тому він знав, що професія військового рано чи пізно може згодитися. І краще бути до цього підготовленим, аніж з цивільного життя одразу потрапити в армію” – розповів Ярослав Іванов, батько Гліба.

“Він з дитинства формулював свою мрію: хоче змінювати країну. Він вірив, що можлива країна без корупції, яка живе за законами. Вважав, що молоде покоління може і має по-іншому щось робити в цій політичній системі. Я би сказала, що я ним пишаюсь, тому що це те, що я не встигла сказати” – розповіла Катерина Іванова, мати Гліба.