Про це повідомила пресслужба ДержКіно України.
Один з фільмів, якому надали нагороду, має назву “Це побачення”. Короткометражна стрічка режисерки Надії Парфан отримала спеціальну відзнаку Міжнародного журі. У кінострічці розповідається про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але наперекір цьому життя не припиняється.
Журі порівняли кіноісторію з однойменним короткометражним фільмом французького режисера Клода Лелуша.
“Режисерові вдається визволити фарсовий короткометражний фільм 1976 року і перетворити його на щось складніше, де нагальність має причини; це пов’язано з війною, а не з примхою мачо, тим більше, що український солдат у відпустці – сама жінка”, – сказало журі.
Іншим фільмом, який отримав нагороду, стала українсько-німецька документальна стрічка Міли Жлуктенко та Даніеля Асаді Фаезі “Прокидаючись у тиші”. Її визнали найкращим короткометражним фільмом у програмі Generation Kplus. За картину автори отримали 2 500 євро від німецької благодійної організації для дітей Deutsches Kinderhilfswerk.
У кінокартині розповідається про війну очима українок та дітей, які через російський напад вимушено знайшли прихисток у Німеччині.
“Ми були зворушені впевненим підходом фільму. Він потужно пробуджує відчуття місця та історії, оскільки пропонує важливий знімок актуального сьогодення”, – розповіли на кінофестивалі.
- Документальний короткометражний фільм “Я не хотіла знімати воєнний фільм” (I Did Not Want to Make a War Film) режисерки Надії Парфан опублікувало видання The New Yorker. У стрічці розповідається про початок повномасштабної війни Росії проти України.
- Наприкінці 2022 року в Україні презентували документальний фільм “Щедрик проти “русского міра”, де розповіли про історію культурної місії хору Олександра Кошиця. Мандрівна капела з 1919 року популяризувала українську музику на Заході та вперше дала можливість почути “Щедрика”.