Про це він заявив у коментарі #Буквам.

“Щодо ситуації в Кабміні, то я теж чув про нього (Володимира Прохнича, який погрожував підірвати Кабмін, – ред.) добрі відгуки як про солдата. Я вважаю, що в таких ситуаціях, коли людина скоїла злочин незумисно, коли причиною його дій у Кабміні став прояв “нервово-психологічної травми”, викликаної участю в бойових діях, якщо лікарі доведуть, що причинами цього був той же самий ПТСР (посттравматичний стресовий розлад, – ред.), то враховуючи те, що людина за країну воювала, то вона як мінімум має право на поблажливе ставлення від нашого судочинства. Це повинно розглядатися безумовно як пом’якшувальна історія. Не у всіх злочинах. Якщо був умисний злочин чи користь, тоді солдат повинен відповідати так само, як і інша людина. Якщо йдеться про речі, зумовлені ПТСР, то правосуддя повинно проявляти милосердя в цьому плані”, – заявив Білецький.

Він зазначив, що в будь-якій країні, в якій була чи йде війна, є така проблема з ПТСР.

“Наскільки мені відомо, в Україні немає нормальних даних, не взятих з голови цифр щодо ПТСР серед військових. Якщо говорити про американців, то вони стверджують, що від 10 до 20% всіх військовослужбовців, які пройшли бойові дії, стикалися с ПТСР. Якщо говорити про американські підрозділи, які не воювали, то відсоток з ПТСР – 3%. Різниця величезна. Зрозуміло, що в Україні, найімовірніше, буде плюс-мінус однаковий відсоток з США від 10 до 20% хлопців, які воюють, або пройшли війну”, – розповів лідер “Нацкорпусу”.

Білецький закликав не пов’язувати ПТСР тільки з військовими.

“Це є проблема. Але насправді не потрібно ПТСР пов’язувати тільки з військовими. Наприклад, чоловіки, жінки чи діти, які постраждали від насильства, досить часто мають ПТСР. Люди, які потрапили в дуже важкі аварії, мають ПТСР. Не треба лякатися і вважати, що всі військові мають ПТСР. Навіть серед тих, хто воював, 8 з 10 будуть без ПТСР”, – зазначив він.

Лідер “Нацкорпусу” зауважив, що країні потрібно на це звертати увагу.

“Ветеранів АТО/ООС не потрібно перетворювати в парій (парія — вподобаний освіченим класом Європи тамільський відповідник індійського патіта — з санскриту буквально “пропащий, занепалий”, – ред.) чи в ізгоїв суспільства, а повертати їх до нормального життя і ставитися до цього серйозно. Я спілкувався з багатьма військовими психологами і лікарями, читав про те, як проблему ПТСР у військових вирішують в інших країнах. Так, американці вважають, що найбільш дієвий спосіб боротьби з ПТСР – це групова терапія. Тобто це спілкування з таким ж друзями, які постраждали за таких самих подій, з ветеранами, з пораненими, з лікарями і т. д. Для цього вкрай необхідна, умовно кажучи, ветеранська інфраструктура. В США існує “Американський легіон”, який є однією з найбільших військово-патріотичних та суспільно-політичних ветеранських організацій США. Це – бари, паби, спортивні зали, хаби, де ветерани різних воєн збираються разом, мають можливість обговорити різні проблеми. Там в окремі дні проводять групові заняття із боротьби з ПТСР і т. д. Я порівнюю з США, бо американські військові – лідери у виявленні та лікуванні ПТСР”, – пояснив засновник та перший командир полку “Азов”.

В Україні, на жаль, цього нічого не робиться.

“Ватники” і “кому какая разница”, блогери, ЗМІ демонізують ветеранів і кажуть, що всі вони небезпечні люди. Хоча знову повторюся, що абсолютна більшість не є небезпечною. А навіть ті, у кого є ПТСР, в основній масі небезпечні самі для себе, а не для оточення. Там просто вищий відсоток тих, хто скоює самогубство. Про це теж не говорять в першу чергу. Тому потрібно звертати увагу на тих людей, які в першу чергу в свій час пішли на війну і захистили суспільство. Тепер суспільство має не робити вигляд, що це щось захмарне. В кожній країні, яка воює, є військові з ПТСР. А воюємо ми не з власної волі. Потрібно чітко розуміти, що з цим потрібно боротися, що на це потрібно витрачати час і увагу. В США кожен ветеран чує “дякую за вашу службу” майже на кожному кроці: на роботі, в кафе чи в аеропорту. Навіть такі слова є ліками від ПТСР”, – зазначив Білецький.

Він заявив, що Україні потрібно уважно ставитися до ветеранів та розбудовувати інфраструктуру для них.

“От є Мінветеранів, а на превеликий жаль, справ немає. Відкриваються якісь хаби, які працюють там 5 годин на тиждень, і ветерани ніяк не заохочуються. Ці хаби мертві. Потрібно вкладатися у ветеранську інфраструктуру, у військових психологів, військових психіатрів. У нас максимум 20% військових з ПТСР, і більшість цих людей можна повернути до нормального життя. Але небезпека ПТСР в тому, що він з часом не слабшає, а навпаки – розвивається. Якщо люди будуть покинуті напризволяще, якщо ці люди будуть на самоті і ними ніхто не буде займатися, то ця історія не тільки не закінчиться, а й буде поглиблюватися. Тому суспільству треба просто не боятися і взяти все це в свої руки і повернути більшість цих людей до абсолютно нормального життя. І тоді не буде жодних проблем. Американцям це вдається, за їхніми розрахунками, більш ніж у 90 % випадках ПТСР. При чому вважається, що серед військових, хто повертається до нормального життя, відсоток більший, ніж, наприклад, серед цивільних жертв насильства. Цивільним жертвам насильства значно складніше позбутися ПТСР, ніж військовим”, – додав Білецький.