Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
Пишний зазначив, що вперше помітив цю зміну в жовтні 2022 року, невдовзі після свого призначення, коли почалися масовані атаки на енергетичну інфраструктуру та тривалі відключення світла. За його словами, з часом зв’язок між обстрілами та курсовими коливаннями зник, оскільки суспільство адаптувалося до нових викликів.
“Ми вже, на жаль, певною мірою звикли до постійної загрози ракетних ударів і неприємного дзижчання ‘мопедів’. Живучи в умовах перманентної небезпеки, ми стали не байдужими, а пильними”, — зазначив Пишний.
Він також додав, що ця адаптація суспільства вплинула на валютний ринок: після кожного масованого обстрілу чи загострення на фронті гривня навіть демонструвала певне зміцнення. Пишний назвав це явище “фактором стійкості”, що відображає витривалість суспільства та його здатність швидко відновлюватися після кожної кризи.
“Ми з колегами намагалися прорахувати цей “фактор стійкості” як позитивний ризик у наших прогнозах, оскільки він свідчить про високу адаптивність українського бізнесу навіть в умовах серйозних втрат”, — підкреслив голова НБУ.
Пишний також звернув увагу, що ситуація на фронті впливає на психологічний стан людей, що відбивається на фінансових ринках, економіці та загальних очікуваннях: тривога і напруга накопичуються, однак наразі фінансовий ринок залишається стабільним.