Аутизм: статистика, дестигматизація діагнозу та визначні особистості з «РАС» 
Про це йдеться у матеріалі The Guardian.
Джерело: The Guardian
У липні в Інтернеті почало циркулювати відео сварки між двома жінками в автобусі Тегерана. Одна в хіджабі нападає на іншу, 28-річну Сепідех Рашно, за те, що вона не носила хіджаб, що вимагається іранським законодавством і карається штрафом або навіть тюремним ув’язненням.
За кілька тижнів до інциденту кадри подібних епізодів все частіше поширювалися в мережі, що свідчило про зростаючий тиск, який режим чинить на жінок. Але це конкретне відео стало вірусним і призвело до того, що Рашно заарештували, образили та змусили перепрошувати на державному телебаченні.
Кілька тижнів Рашно була жертвою репресій проти свободи жінок в Ірані, які посилилися за останній рік. Її арешт став “поворотним моментом для багатьох жінок, які чинили опір поліції моралі та боролися з обов’язковим носінням хіджабу та повільно розширювали межі того, що держава вважала належним одягом, і повільно, але поступово досягали прогресу в розширенні цих меж”, зазначила іранська журналістка і політична аналітикиня Негар Мортазаві.
“Але це було нагадуванням про насильницьке застосування державою обов’язкового хіджабу для жінок. Це було сприйнято як повідомлення тим, хто чинить опір обов’язковому державному дрес-коду. Але це мало протилежний ефект, і гнів і лють, які повільно накопичувалися десятиліттями, врешті-решт вибухнули після смерті Махси Аміні під вартою поліції моралі”, – зауважила вона.
Коли з’явилася новина про те, що 22-річна дівчина померла після арешту за “неналежне носіння хустки”, протести, які почалися біля лікарні, поширилися по Ірану протягом тижня. Жінки спалювали свої хустки та стригли волосся, очолюючи протести, під час яких тисячі іранців вимагали припинення правління аятолли Хаменеї та скандували ім’я Аміні.
“Жахливе вбивство Махси оголило жорстоку реальність життя в Ісламській Республіці”, — наголосив Касра Аарабі, керівник програми в Ірані в Інституті Тоні Блера, дослідницькому центрі колишнього британського прем’єр-міністра.
Арабі зазначив, що жінки були на передовій протестів в Ірані раніше, але зараз йдеться не про реформи, а про пряму зміну режиму. Тому що обов’язковий хіджаб в ісламській республіці — це не просто шматок тканини. Це один із ключових стовпів ідеології цього режиму.
Одним із найяскравіших зображень цих протестів є відео зі школярками, які виганяють посадовців зі шкільної території, або розвішування табличок із написом “Жінка, життя, свобода” у класах.
Як наголосила Мортазаві, аби приєднатись до протестів, будь-якій жінці потрібна “величезна мужність і хоробрість, але особливо молодим дівчатам, яким загрожує арешт, виключення зі школи і навіть смерть”.
Серед сотень осіб, які, як повідомляється, були вбиті силовиками під час цих протестів, є Ніка Шакарамі, 16-річна дівчина, смерть якої оповита дезінформацією. З’явилися заплутані та суперечливі подробиці про те, як і коли вона померла, а її родина описала, як їм погрожували за оприлюднення інформації про її смерть.
Її мати розповіла журналістам, що отримала дзвінок від Ніки, яка сказала, що вона втікає від співробітників служби безпеки, перш ніж її телефон розрядився. Родина шукала її в лікарнях і поліцейських дільницях, але їм сказали, що в них немає нікого з таким іменем. Тим часом відео, на яких вона співає та жартує, поширили мережею.
Через дев’ять днів поліцейські показали її матері зображення, щоб підтвердити, що труп на фотографії — це Ніка.
“Її щоки були розбиті. Її зуби були зламані. Вона отримала сильний удар позаду голови, пом’ято череп”, – розповіла її мати.
Уряд Ірану стверджує, що Ніка була скинута з даху будівлі та загинула, і що це кримінальна справа та не має нічого спільного з протестами та силовиками. У свідоцтві про її поховання, отриманому BBC Persian, причиною смерті вказано численні удари твердим предметом.
“Це було частиною стратегії режиму під час попередніх придушень масових протестів, коли силовики вчиняли жорстоке насильство проти протестувальників, водночас заперечуючи це насильство та тих. Це сталося в 2009 році, коли держава намагалася заперечити, що Неда Ага-Солтан та інші протестувальники були вбиті силами безпеки, це повторилося в 2019 році”, – пояснив професор Алі Ансарі, фахівець з історії Близького Сходу.
За його словами, у всіх випадках держава намагалася створити альтернативні наративи та тиснути на сім’ї, щоб вони прийняли та повторили ці наративи. Останній випадок був з українським літаком, який був збитий КВІР [Корпус вартових ісламської революції], але посадовці три дні брехали про це. Знову і знову ці альтернативні наративи оскаржувалися та розвінчувалися, і іранці поступово втратили довіру до держави.
Хоча силовики продовжують вбивати та заарештовувати молодих протестувальників, водночас школярки, бунтуючи проти хіджабу, кричать “Басідж, геть!” є великою проблемою для режиму.
“Що вони збираються з ними робити? Вони не можуть розстріляти купу школярок”, – запитує Ансарі.
Протягом останніх 43 років Ісламська Республіка використовувала школи як засіб для виховання своєї жорсткої ідеології, як засіб для промивання мізків майбутньому поколінню для підтримки режиму. Те, що показують протестуючі школярки, свідчить про повний провал стратегії.
Касра Аарабі резюмував, що те, що “ми зараз спостерігаємо, є початком кінця режиму”.
- В Ірані тривають протести після смерті 22-річної Махси Аміні. Дівчину в Тегерані затримала поліція моралі за “невідповідний одяг” та відвезла до відділку. Перебуваючи під вартою, дівчина впала у кому і через декілька днів померла у лікарні.
- На протестах в Ірані чимало іранських жінок відрізають своє волосся, що є ознакою гострої форми протесту.
- Афганські жінки у всьому світі публікують в соцмережах свої фото в яскравих національних вбраннях, тим самим протестуючи проти нової вимоги талібів носити чорний хіджаб в школах і університетах.
