Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження “Електоральні настрої населення: Липень 2021 року”, проведеного на замовлення Українського інституту майбутнього.
Так, за пропрезидентську партію “Слуга народу” наразі готові проголосувати 22,2% респондентів (серед тих, хто пішов би на вибори та визначився з вибором).
На другому місці – партія “Європейська Солідарність” п’ятого президента Петра Порошенка. За цю політсилу віддали б голоси 16% опитаних. Відтак відрив між “слугами народу” та “ЄС” зараз складає 6,2%.
На третьому місці – партія ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко з 14% підтримки.
На четвертому – “Опозиційна платформа – За життя”, за яку готові проголосувати 13,6% опитаних.
“У порівнянні з попередніми дослідженнями зафіксовано зниження рейтингу партії “ОПЗЖ”, яка змістилася на умовне четверте місце рейтингу (8% серед усіх респондентів та 13,6% серед тих, хто визначився та піде на вибори), поступившись партіям “Європейська Солідарність” та “Батьківщина”. Зниження рейтингу партії “ОПЗЖ” корелюється зі зниженням рейтингу Юрія Бойка як одного з лідерів партії”, – зазначається в результатах дослідження.
Серед інших партій п’ятивідсотковий бар’єр наразі долає лише “Сила і Честь”, проте лише серед респондентів, які пішли би на вибори та визначилися з вибором (6%).
Як відомо, на парламентських виборах у 2019 році “Слуга народу” набрала 43,16% голосів у багатомандатному окрузі, ОПЗЖ – 13,05%, “Батьківщина” – 8,18%, “Європейська Солідарність” – 8,1%, “Голос” – 5,82%.
У дослідженні наголошується, що зі зростанням віку респондентів кількість прихильників “Слуги народу” суттєво знижується (серед респондентів віком 18-24 роки таких 27%, віком 55 років та старше – 10%).
Що стосується партії “Європейська Солідарність”, тут віковий розподіл “порівняно рівномірний” (дещо менший показник серед респондентів віком 18-24 роки).
У партії “Батьківщина” більше прихильників серед респондентів віком 45 років та старше.
На Заході України “Слуга народу” поступається партії “Європейська Солідарність” за рівнем підтримки. Так, за “ЄС” у західних регіонах готові проголосувати 22,% опитаних (серед тих, хто визначився та піде на вибори). Водночас за “Слугу народу” віддали б голоси 19,9%.
У центральних регіонах України трійка партій-лідерів аналогічна загальнонаціональному рейтингу: у “Слуги народу” – 22,3% підтримки серед тих, хто визначився та пішов би на вибори; друге місце – “Європейська Солідарність” (19,3% підтримки); третє місце – “Батьківщина” (16,7%).
На Півдні України лідирує “Слуга народу” з 26,8% підтримки серед тих, хто пішов би на вибори та визначився. Умовне друге місце там посідає партія “ОПЗЖ” (21,4%).
На третьому місці в південних регіонах – “Європейська Солідарність” (10,6% підтримки).
Далі йде “Батьківщина” з 10,1% підтримки.
На Сході України першу сходинку посідає провладна партія “Слуга народу” (24,1% підтримки серед тих, хто піде на вибори та визначився).
Умовне друге місце посідає “ОПЗЖ” (23,7% серед тих, хто піде та визначився).
На третій позиції – “Батьківщина” (12,4% підтримки). Далі йде “Європейська Солідарність” з 8,4% підтримки.
Дослідження було проведено 17 липня – 1 серпня методом face-to-face. Обсяг вибірки становить 5 тисяч респондентів віком від 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 1,41%.
- У червні в Україні було представлено рейтинг народних депутатів-авторів “законопроєктів з корупціогенними факторами”. До ТОП-10 потрапили лише представники від пропрезидентської партії “Слуга народу”.
- Протягом 2020 року 100 народних депутатів жодного разу не виступили у Верховній Раді України. При цьому найбільше таких нардепів – серед членів фракції “Слуги народу”.
- Комітет виборців України проаналізував роботу народних депутатів, які є головами та співголовами фракцій у Верховній Раді, за 2020 рік й визначив найефективніших з них. Виявилося, що найвищі показники роботи серед лідерів фракцій – в Ірини Геращенко (“Європейська Солідарність”) та Ярослава Железняка (“Голос”).
- За даними КВУ, за рік в монобільшості Верховної Ради залишилося тільки 211 депутатів. У 2020 році депутатами “Слуги народу” було прийнято лише 16 % законів.