Біографія

Галина Третьякова народилася в 1963 році у Новокубанці (Казахстан). Має дві вищі освіти — “інженер-механік авіаційних двигунів” (“Харківський авіаційний інститут”) та “фінанси” (Міжнародний інститут ринкових відносин і підприємництва).

Крім цього, здобула науковий ступінь кандидата економічних наук в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка.

За даними ЗМІ, кар’єру розпочала у 1986 році з посади інженера-технолога у військовій частині №55484 (Харків).

З 1991 року почала працювати в страховій компанії “АСКА-життя”, яка наразі належить холдингу “СКМ” Ріната Ахметова. Обіймала там різні керівні посади, у 1999 році стала головою правління.

У 2009 стала членкинею комісії та директоркою департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

У 2015-2019 роках входила до громадських рад при Міністерстві соціальної політики, Міністерстві охорони здоров’я, Нацкомфінпослуг та комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики.

При цьому вона представляла асоціацію “Українська федерація убезпечення” (наразі у   стані припинення діяльності).

Також Третьякова входила до складу правління Пенсійного Фонду України та була головою Громадської ради при ПФУ.

У 2017 році стала експерткою групи “Реформа фінансового сектору та пенсійної системи” у  громадській ініціативі “Реанімаційний пакет реформ”.

У 2019 році була обрана народною депутаткою від партії “Слуга народу”, йшла під номером 54 у виборчому списку як безпартійна. У парламенті очолила комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Скандали

“Діти низької якості”

24 червня 2020 року Галина Третьякова заявила, що в сім’ях, які потребують матеріальної допомоги, народжуються діти “дуже низької якості”.

“Коли демографічно надаємо такі кошти, які використовуються родиною, і народження дитини відбувається не для того, щоб надати йому рівні права, освіту, а для того, щоб отримати матеріальну допомогу, то ми отримаємо, скажу жорстко, дітей дуже низької якості”, – висловилася Третьякова.

На її думку, це призводить до того, що в майбутньому такі діти “також сідають на публічні кошти”.

Нардепка зазначила, що Велика Британія і Сінгапур застосовують жорсткі заходи щодо боротьби з безробітними.

“Велика Британія в цьому сенсі дуже жорстока стосовно тих, хто не працює і не захищає. У них навіть колись був заступник міністра соцполітики, який сказав, що той, хто хоче отримати соціальну допомогу, повинен бути стерилізований. Ось така жорстока політика. Хочу сказати, що дуже часто Лі Куана Ю (експрем’єр Сінгапуру, – ред.) згадують, що дуже добрий Сінгапур. Лі Куан Ю стерилізував жінок, у яких не було вищої освіти”, – сказала Третьякова.

Вона також зазначила, що такими садистськими методами влади інших держав “викорчували в нації елементи, які не є захисниками й годувальниками”.

“Співати пісні потрібно тому, хто кожен день встає на захист своєї Батьківщини, на захист свого будинку, і щоб годувати своїх утриманців. Всі, хто цього не робить, вони не можуть відносити себе до гідного життя. Ось так, я вважаю, потрібно захищати просту людину. Але не просто просту людину, а того, що хоче працювати та захищати свою громаду”, – додала вона.

При цьому Третьякова зазначила, що схильна до філантропії, але “допомагати хоче сама”.

“Не забирайте в мене податки. Я допоможу тому, хто просить гроші, якщо буду бачити, що вони ефективно будуть використовуватися. І я зроблю це краще чиновників. Залиште мені гроші. Біля мене буде організовуватися той  самий  прошарок людей, якому  я зможу говорити: “Я тобі в цьому місяці не дам, бо ти ще не відпрацював”, – пояснила нардепка.

Того ж дня Постійна комісія Ради Федерації профспілок України з питань рівності прав жінок і чоловіків засудила висловлювання Третьякової та запропонувала відкликати її з посади голови парламентського комітету.

Пізніше близько 500 осіб протестували проти позиції нардепки та законопроєкту “Про працю” (його досі не прийнято) на площі Конституції в Києві. Протестувальники вимагали відставки Третьякової. Сама ж Третьякова назвала реакцію суспільства на її слова “булінгом”.

Президент Зеленський після скандалу назвав нардепку “торпедою”.

“Він сказав, що я торпеда, і звичайно що я можу впливати на те, що можемо програти місцеві вибори”, – прокоментувала вона.

Скандальні законодавчі ініціативи

У 2020 році Галина Третьякова ініціювала законопроєкт №3351, прийняття якого відкрило б шлях до масового, часто немотивованого завалювання судів позовами про повернення сум соціальних виплат: пільг, пенсій, стипендій, державної допомоги.

Бюджетний комітет розкритикував законопроєкт. Станом на серпень 2021 року, законопроєкт мав статус  “надано до ознайомлення”.

У травні 2021 року Третьякова з колегами за фракцією ініціювала законопроєкт №5566, яким передбачалося підвищення пенсійного віку для українців — на один місяць щороку починаючи з 1 січня 2023 року. У разі його прийняття пенсійний вік в Україні до 2035 року склав би 61 рік.

У пояснювальній записці зазначалося, що в Україні “ще один бебі-бум малоймовірний”, а тому “надзвичайно важливо поліпшити пенсійну систему у контексті підтримки матерів, щоб протистояти наслідкам демографічної ситуації, яка склалася в країні”.

Цим же законопроєктом пропонувалося зменшити пенсійний вік на 6 місяців за умови народження дитини та її догляду до шестирічного віку. Зменшення пенсійного віку для жінок на зазначений термін передбачалося за кожну дитину – але не більше, ніж на 3 роки.

Станом на серпень 2021 року, цей законопроєкт також мав статус  “надано до ознайомлення”.

У червні 2021 року Третьякова спільно колегами за фракцією ініціювала законопроєкт №5667, яким пропонувалося заборонити судам в Україні  зупиняти дію санкцій Ради національної безпеки та оборони на час судового розгляду.

Як пояснив у коментарі агентству “Укрінформ” один з авторів законопроєкту, представник президента України у Конституційному Суді Федір Веніславський, про тотальну заборону на скасування в суді рішень РНБО не йшлося.

Головне науково-експертне управління Ради розкритикувало законопроєкт, назвавши його недоцільним через те, що санкції вводяться указом президента або розпорядженням парламентом за поданням РНБО.

“Це питання по суті вже врегульоване в п. 1 ч. 3 ст. 151 Кодексу про адміністративне судочинство України, згідно з яким забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України не допускається. Відтак, доцільність у внесенні запропонованих в цій частині змін відсутня”, – йдеться у висновку.

Цей законопроєкт  станом на серпень 2021 року  також мав статус  “надано до ознайомлення”.

“Тисячі гривень на день для контрактника достатньо”

У жовтні 2019 року Третьякова заявила в інтерв’ю виданню АрміяInform, що потрібно переглянути пільги та соціальні виплати ряду учасників бойових дій, зокрема, тим, хто служив за контрактом.

Третьякова також додала, що тисяча гривень на день для військового-контрактника – це нормальне грошове забезпечення.

“Тисяча гривень на день – це нормальне грошове забезпечення контрактника в наших реаліях. З точки зору споживчого кошика, тридцять тисяч гривень на місяць, для нас – це близько двох тисяч доларів у паритеті купівельної спроможності за кордоном. Коштів небагато в країні й ми маємо ранжувати пільговиків. Зрозумійте, ми не захистимо всіх. Людина свідомо йде на військову службу не для того, наприклад, щоб отримати житло. Маємо змінити конструкт. Те, що є нині,— радянське, яке треба змінити на європейське цивілізоване. Повторюю: захищати слід тільки тих, хто щось утратив на війні”, – наголосила Третьякова.

“Не потрібно було ФОП вводити до системи  пенсійного забезпечення”

У лютому 2020 року Галина Третьякова заявила в інтерв’ю “Економічній правді”, що вважає неминучим підвищення пенсійного віку в Україні.

Також вона зазначила, що однією з помилок було включення до солідарної системи фізичних осіб-підприємців, які “платять майже 800 грн єдиного податку, а претендують на 1600 грн мінімальної пенсії”.

“Наші діти будуть платити податків більше, щоб утримувати тих, хто платить податків менше. Не потрібно було ФОП вводити до  системи  пенсійного забезпечення. Це можна було робити через 10-20 років. У ЄС почали включати самозайнятих до  пенсійної системи з 2000-х років, коли стали багатшими”, – розповіла Третьякова.

За її оцінками, якщо залишити ситуацію як є, то поступово, “не за часів нашого Президента”, ситуація буде погіршуватися.

“Або ми будемо сідати на плечі платників податків, або зараз робимо накопичувальну систему і вирівнюємо ситуацію. Вирівняти солідарний рівень ми можемо лише  шляхом збільшення пенсійного віку. Наприклад, Японія говорить про 72 роки”, – сказала Третьякова.

Через 3 місяці Третьякова розповіла, що збільшити надходження до Пенсійного фонду в умовах скорочення населення можна, змусивши всіх сплачувати податків стільки, аби вистачило на забезпечення одного пенсіонера.

“Виходячи з цього балансу, ми вважаємо, що кожна людина, що працює, має щомісяця платити достатньо податків, щоб утримувати одного пенсіонера. Якщо у нас середня пенсія 3100 грн, то відповідно кожен з працюючих повинен платити приблизно 3100 грн”, – пояснила Третьякова.

“Хочу подивитися на ФОПа, який сплатив 8000 грн податків”

30 листопада 2020 року комітет Третьякової розглядав питання щодо виплати допомоги під час карантину.  Третьякова виступила проти виплати допомоги ФОПам.

До того ж вона мала сумніви в тому, що фізичні особи-підприємці сплачують на рік ті 8 тисяч гривень, які можуть отримати як допомогу.

“Самозайняті особи в Німеччині, вони, наприклад, сплатили 9 тисяч євро податків на рік, отримали 5-6. Тобто навіть не 100% сплачений розмір податків вони отримують. Я хочу подивитися на ФОПа, який сплатив податків на рік 8 тисяч гривень. Хочу подивитися, чесно”, — заявила вона.

Як відомо, в Україні фізособи, що охоплені загальною системою оподаткування, мають сплачувати щомісяця 18%   свого річного прибутку (ПДФО), 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ), який вираховується від мінімальної зарплати, та 1,5% військового збору.

У 2020 році ЄСВ перевищив 1 тисячу гривень на місяць (до вересня становив 1039 гривень, після вересня — 1100 гривень). Навесні ФОП були звільнені від сплати внеску, але загалом за рік вони все одно сплатили лише ЄСВ близько 9,5 тисяч гривень.

“Треба брати приклад з Китаю”

28 квітня 2021 року Третьякова заявила, що в питаннях подолання бідності слід подивитися на досвід Китаю.

“Країна долала бідність понад 30 років. У них навіть було обмеження народжуваності дітей саме через те, що не могли впоратися із забезпеченням людей вище рівня бідності. Але один з ключових кроків, який дозволив прискорити подолання бідності, – введення неоподатковуваного мінімуму на кожного члена домогосподарства на рівні 600 доларів, коли у них була середня зарплата 350 доларів”, – сказала Третьякова в інтерв’ю “РБК-Україна”.

Подібне вона пропонувала зробити в Україні на рівні прожиткового мінімуму.

“Чесного [прожиткового мінімуму], а не +1769 гривень. З прожитковим мінімумом у нас, як я це називаю, плодили суті. Навіщо нам п’ять різних мінімумів для працездатних, для дітей, для людей, які втратили працездатність і т.д.? Був такий підхід, що, наприклад, якщо людина з інвалідністю проживає один, то йому потрібно менше. Це неправильно”, – сказала народний депутат.

Потім під час засідання ВР, вона обговорювала це інтерв’ю в чаті в одному з месенджерів з абонентом, який підписаний Сергієм. Він назвав інформаційне агентство “РБК-Україна” – “бл*дським”. Це зафіксував фотокореспондент #Букв.

“Ух, тебя репостят адски. Бл*дский “РБК” не смог удержаться, не втулив заголовок от себя”, – написав Сергій.

Нижче він скинув в чат публікацію на “РБК-Україна” із заголовком: “Галина Третьякова: Ми маємо платити пенсіонерам з окупованого Донбасу”.

“Зранку вже більше, ніж 40 посилань на тебе. І всі позитивні”.

Хто такий абонент Сергій – не відомо, але так звуть чоловіка Третьякової.