Про це повідомляє американське видання The Washington Post.

Вони називали це “розробкою юридичної стратегії” щодо продовження президентських повноважень Трампа. Можливо, команди учасникам штурму Капітолія, який відбувся 6 січня, віддавали саме з готелю Willard, розташованого за квартал від Білого дому.

Очільником “командного центру” був особистий адвокат Трампа Рудольф Джуліані. Головним політичним радником був ексстратег президентської адміністрації Стівен К. Беннон. Окрім цього, серед лідерів “командного центру” був юрисконсульт Трампа Джон Істмен, якого вважають автором сценарію про відмову Байдена від президентства.

Однією з цілей “командного центру” були спроби тиснути на тодішнього віцепрезидента США Майка Пенса, від якого вимагали, аби він 6 січня зірвав голосування колегії виборців та не оголошував Джо Байдена новим обраним президентом США. Істмен вважав, що у Пенса є для цього конституційні повноваження (це підтвердили троє інсайдерів, – ред.). Всі представники “командного центру” відчайдушно намагалися знайти якомога більше “доказів” фальсифікацій під час виборів, а також тиснули на представників Республіканської партії у різних штатах, аби там не визнавали перемогу Байдена.

“Їх зусилля тільки доводять, що Трамп та його послідовники працювали до останнього, аби поставити під сумнів волевиявлення американців, тиснули на Пенса, по суті, поставивши під сумнів американську демократію”, – сказано в матеріалі.

Головний свідок тих подій, Беннон, категорично відмовляється давати свідчення в Конгресі. Аналогічну позицію відстоює Істмен.

Спеціальний план державного перевороту від Істмена

План був досить простим. Тодішній віцепрезидент США Майк Пенс мав би визнати президентські вибори недійсними й лідером країни й далі залишився б Трамп. Аби реалізувати державний переворот, потрібно було зробити шість кроків.

Цей план в США охрестили “жахливим юридичним планом війни Трампа з демократією”.

Одна про деталі плану в американських ЗМІ вирішили не писати, оскільки “з боку Трампа було стільки нападів на демократію, що журналісти перестали звертати увагу парадоксальні теорії”.

Читайте також:

HBO випустить документальний фільм про штурм Капітолія США

Водночас деякі представники ЗМІ назвали план таким, що шокує, але не дивує.

У своєму плані “Сценарій 6 січня” Істмен написав, як Пенс, керуючись “нормами Конституції, проігнорує результати виборів у семи американських штатах й назве вибори 2020 року — недійсними.

Хронологія штурму Капітолія

По обіді 6 січня в будівлі Капітолія у Вашингтоні розпочалося спільне засідання Палати представників та Сенату США. Конгрес мав підрахувати та затвердити голоси виборників, остаточно оголосивши про перемогу обраного президента Джо Байдена.

Напередодні засідання у Вашингтоні розпочався анонсований Дональдом Трампом  мітинг його прихильників. На протест з’їхалися люди з усієї країни.

Про акцію було відомо заздалегідь, але залучених до охорони Капітолія правоохоронців не вистачило, аби захистити будівлю.

Вранці перед засіданням відбувалися бійки між протестувальниками та поліціянтами. За годину до засідання Трамп звернувся до багатотисячного натовпу прихильників з промовою, у якій напав на “слабких республіканців” та заохотив протестувальників прямувати до будівлі Капітолія.

Невдовзі після початку засідання Конгресу протестувальники почали штурмувати Капітолій. Спершу вони прорвалися через металеві барикади в задній частині будівлі. Поліціянтам вдалося затримати рух натовпу на сходах будівлі, однак ненадовго: протестувальники потрапили всередину.

Це відбулося в той час, як законодавці затвердили голоси виборників у двох перших за алфавітним списком штатах — Алабамі та Алясці. В момент захоплення будівлі Сенат та Палата представників взяли перерву для обговорення заперечень щодо голосування в Аризоні та розійшлися у різні зали.

Засідання було зупинено, а співробітників Конгресу, законодавців та віцепрезидента Майка Пенса, який головував на ньому, терміново евакуювали або попередили про необхідність сховатися.

Тим часом мережу заповнили фото бунтівників, які трощать майно Конгресу, роблять фото на згадку та викрадають речі. 

Під час захоплення будівлі одна з протестувальниць отримала вогнепальне поранення. Згодом вона померла в лікарні. Пізніше стало відомо, що загинули 4 особи. Деталі їхньої загибелі поки не повідомляються.

Близько 00:00 7 січня за Києвом будівлю Капітолія було очищено від протестувальників. При цьому було затримано понад півсотні осіб, серед яких половина — безпосередньо у приміщеннях Капітолія.