“Найдовшу ніч, о 6.55 ранку “Стугна” вже бачила. Зате о 16.30 вечора я вже не бачила контакти, навпомацки міняла на ній батареї”, — Тетяна Чорновол про перехід на зимовий час 
Про це інформує Reuters.
Протягом минулих трьох років Китай посилив тиск на Тайвань, щоб той визнав суверенітет КНР, включно із проведенням регулярних військових навчань поблизу демократично керованого острова. Уряд Тайваню відкидає територіальні претензії Китаю.
Гоміньдан повідомив, що заступник голови його правління, Ендрю Ся, вирушить до Китаю і зустрінеться з новопризначеним головою Управління у справах Китаю з Тайванем Сонг Тао, у рідкісній зустрічі на високому рівні між провідними політиками Тайваню та Китаю.
Ся, колишній тайванський дипломат і колишній голова Ради у справах материкового Тайваню, і його делегація “проведуть обмін та діалог на основі рівності та гідності”.
Вони “відображатимуть останні громадські занепокоєння щодо безпеки Тайванської протоки та очікування регіонального миру та стабільності”, зазначили в опозиційній партії.
Рада у справах материкової частини країни заявила, що Гоміньдан проінформував її про поїздку, додавши, що тайванські політики, які відвідують Китай, повинні “відображати” наполегливість народу Тайваню щодо підтримки демократії та миру та не вступати у жодні переговори.
Гоміньдан традиційно виступає за тісні зв’язки із Китаєм, але рішуче заперечує свою прихильність до Пекіна. Управління Китаю у справах Тайваню заявило, що вітає візит Ся.
Ся відвідав Китай у серпні минулого року під час поїздки, яку засудив уряд Тайваню, – невдовзі після того, як Пекін влаштував військові навчання поблизу острова, щоб висловити гнів через візит до Тайбею тодішньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі.
Китай не спілкувався з адміністрацією президентки Тайваню Цай Ін Вень з моменту її вступу на посаду в 2016 році, вважаючи її сепаратисткою, і відхиляв часті заклики Цай відновити діалог.
Гоміньдан захищає свою позицію, заявляючи, що лінії зв’язку повинні бути відкритими.
У заяві партії щодо візиту Ся говориться, що, враховуючи нинішню ситуацію у відносинах через Тайванську протоку, “природно не сидіти склавши руки”, і що Гоміньдан доповість уряду про результати поїздки.
10 серпня 2022 року КНР завершила військові навчання навколо Тайваню. Утім, Китай оголосив, що має намір проводити біля острова регулярне патрулювання.
Проте вже 15 серпня китайська армія оголосила про додаткові навчання поблизу Тайваню. Про них заявили на тлі неоголошеного візиту законодавців США, які зустрілися з президенткою острова Цай Ін Вень.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай проводив навчання, щоб підготувати вторгнення. Він вважає, що для цього КНР відпрацьовував повітряні та морські навчання навколо острова.
28 серпня у міністерстві оборони Тайваню заявили, що виявили 23 китайські літаки та вісім китайських кораблів, котрі маневрували навколо Тайваню в неділю, оскільки Пекін продовжує військову діяльність поблизу острова.
Зокрема, йшлося про сім китайських літаків, які перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка є умовною межею між двома сторонами.
Китай ніколи не виключав застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.
Вже 1 вересня військові Тайваню вперше збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір поблизу острова біля китайського узбережжя, після того, як уряд пообіцяв вжити жорстких заходів для боротьби зі збільшенням таких провокацій. Раніше Тайвань здійснив попереджувальні постріли по безпілотнику, незабаром після того, як президентка Цай Ін Вень наказала військовим вжити “рішучих контрзаходів” проти, як вона назвала, китайських провокацій. Тоді дрон повернувся до Китаю після попередження. Це був перший випадок, коли попереджувальні постріли було зроблено в такому інциденті.
Тож згодом стало відомо, що Тайвань розширить обов’язкову військову службу для чоловіків – колись політично неприйнятний крок, який став обов’язковим на тлі зростання стурбованості щодо нападу Китаю та загострення конкуренції між Вашингтоном і Пекіном.
22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.
У лютому 2023 року у Центральному розвідувальному управлінні США зазначили, що китайський лідер Сі Цзіньпінь може планувати вторгнення на Тайвань до 2027 року.
- Тайвань відкинув модель “одна країна — дві системи”, яку пропонує Пекін як основу для мирного возз’єднання.
- Напередодні саміту G20 на Балі вперше особисто зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Особиста розмова тривала понад три години, лідери намагались зменшити високу напруженість і краще зрозуміти пріоритети одне одного на найближчі роки. Зокрема сторони погодились, що необхідно спільно протидіяти застосуванню чи загрозі застосування ядерної зброї в Україні.
- Нових генералів президента Китаю Сі Цзіньпіна, можливо, обрано через їхню політичну лояльність до нього, однак ці зв’язки можуть служити й плану вторгнення на Тайвань.
- Міністерство оборони Японії організовує розробку кількох ракет великої дальності з радіусом дії приблизно до 3000 кілометрів і планує розгорнути їх у 2030-х роках.
- 1 січня колишній глава МЗС КНР Ван І у своєму першому публічному коментарі з моменту його призначення головою управління закордонних справ правлячої Комуністичної партії заявив, що Китай і Сполучені Штати повинні продовжувати діалог, а не конфронтацію, і уникати помилок, допущених під час холодної війни.
