На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців.

За час роботи «зернового коридору» до 45 країн світу відправлено понад 32,5 млн т аграрної продукції із України. З них 4 млн т українського продовольства отримали країни Африки, які і далі продовжують бути залежними від його стабільних поставок. Це дозволить уникнути голоду на континенті і нестабільності в бідних країнах.

«Ми бачимо зусилля, яких докладають наші міжнародні партнери, але їх недостатньо. Це має бути жорстка і безкомпромісна позиція: якщо рф блокуватиме коридор, то отримає тотальну ізоляцію фінансової системи, торгівлі і тд.», – зазначили в УСПП.

Президент ділового союзу Анатолій Кінах підкреслив, що продовження роботи Чорноморської ініціативи цілком можливе і без рф.

Він нагадав, що росіяни самі вивозять із тимчасово окупованих територій, де є порти, крадене українське зерно. Причому обсяги вже вимірюються в мільйонах тон. Таким чином, попри санкції, експорт пшениці з боку рф за 2022-2023 роки тільки зріс. У той час, коли через труднощі логістики українська пшениця втрачає в ціні на внутрішньому ринку, а заробіток фермерів від експорту або мінімальний, або зовсім відсутній.

«У тому і полягає задум агресора, адже менше валютної виручки для України – менше фінансування на оборону, це спроба стримати контрнаступ. Тому необхідно ставити питання перед ООН та іншими партнерами, що ми продовжуємо експортувати, розширюємо товарні позиції перевозки морем. Інспекція – під контролем ООН, процедура – пришвидшена. Завдання міжнародної спільноти – дати гарантії безпеки транспортування зерна», – зауважив Анатолій Кінах.

Це непросте в дипломатичному плані завдання, проте воно є реальним – за політичної волі ООН та інших міжнародних партнерів. Зокрема, варто розуміти, що Організація об’єднаних націй стурбована загрозою голоду в африканських країнах, а для Туреччини продовження роботи коридору є економічно і політично вигідним. Свого часу його відкриття подавалося як дипломатичне досягнення президента  Р.Ердогана, котрий продовжує наполягати, що «врегулює це питання з росією».

У той же час, УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану попереджав Уряд ще влітку минулого року: будучи критично залежними від логістики експорту українського зерна, варто зосередитися на переробці всередині країни. На виході це товари із доданою вартістю, нові робочі місця, кращий і швидший доступ на західні/близькосхідні/американський ринок.

За рік Кабмін так і не презентував комплексної програми розвитку галузі переробки.  Днями все ж таки була представлена Стратегія розвитку українського АПК, в якій є ціль за 10 років після перемоги переробляти 50% врожаю, а також інвестувати в нові технології, будувати на базі агровиробництв біометанові заводи тощо. Більшість із цих пропозицій (мова не про часові рамки) надавалася і УСПП та Антикризовим штабом.

Проте ключове питання в тому, чи буде дана Стратегія реалізована та доповнена цілком конкретними програмами (із визначеними джерелами фінансування, кредитними лініями, податковими стимулами і т.д.)? Також нам потрібні більш осяжні і ближчі за часом цілі. До прикладу,  в червні переробка насіння соняшнику скоротилася другий місяць поспіль, склавши 888 тис. тонн, що на 21% поступається травневому показнику. Низькі показники переробки пшениці тощо.

Саме на цих напрямках Антикризовий штаб пропонує зосередитися. Основне джерело фінансування – приватні інвестиції, для цього потрібна сприятлива податкова політика. Кредитні лінії повинні надаватися за мінімальними ставками. Окрім того, існує чимало міжнародних грантів і програм саме для сектору АПК, тож уряд, громадські організації бізнесу зобов’язані провадити постійну роботу щодо їх залучення.

Так, ще Угода про асоціацію з ЄС від 2016 року передбачала залучення іноземних інвестицій в переробну галузь. Тепер, коли очевидні проблеми із експортом сировини, постійні виклики воєнного стану, а також набувши статусу вже кандидата на членство в ЄС, Україна повинна ставити питання про ширше і масштабніше залучення фінансування Євросоюзу в цей напрям.

«Зрештою, це логічніше, ніж дотувати європейських фермерів на фоні їх занепокоєння транзитом української пшениці», – підсумували в УСПП.