Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я України з посиланням на дослідження ВООЗ.
Мавпяча віспа — віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. За клінічними ознаками воно дуже схоже на натуральну віспу. Її характеризують як зоонозне захворювання. Тобто те, яке передається від тварини до людини.
Важливо, що віспа мавп у більшості випадків протікає значно легше, ніж натуральна віспа. Проте іноді вона все ж таки може призвести до летальних наслідків. Хоча у назві цього захворювання згадуються примати, проте людині вона може передаватись і від гризунів.
За наявною наразі інформацією, передавання цієї віспи від людини до людини має дуже обмежений характер. Також важливо, що попередня вакцинація від натуральної віспи є високоефективною профілактикою віспи мавп.
Варто зазначити, що специфічного лікування або вакцини проти віспи мавп у широкому доступі немає.
Ознаки та симптоми мавпячої віспи
У період проникнення в організм віспа мавп супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м’язах і сильною слабкістю. Такі симптоми можуть тривати до 5 днів.
Потім, через кілька днів після інвазії, починається період висипання. У 95% випадків висипання виникає на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла. У 75% випадків – це долоні та ступні.
Останні виявлені випадки у Великій Британії показали, що первинним місцем появи висипання можуть бути статеві органи, якщо передавання відбулося під час статевого акту. До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може пройти до трьох тижнів.
У деяких пацієнтів може спостерігатись збільшення лімфатичних вузлів, що є характерною ознакою віспи мавп в порівнянні з іншими схожими захворюваннями.
Як передається мавпяча віспа?
Інфікування відбувається внаслідок прямого контакту з кров’ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин. Можливим чинником інфікування також є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин, яке не було належно термічно оброблене.
Чи можливо інфікуватись мавпячою віспою людині від людини?
Так, на жаль, можливо, але за певних умов. Передавання вірусу від людини до людини може відбуватися внаслідок тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, ушкодженими ділянками шкіри інфікованої людини або з предметами, біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.
Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини, якщо вони перебувають у тривалому особистому контакті з інфікованим членом сім’ї, а також медичні працівники у випадках недостатнього дотримання правил контакту з пацієнтом. Інфікування також може відбуватися через плаценту.
Скільки триває інкубаційний період мавпячої віспи?
Інкубаційний період, зазвичай, становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.
Як діагностувати мавпячу віспу?
Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування. Для цього досліджуються вміст або покриви висипань.
Профілактика мавпячої віспи
Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу та про чинники ризику. Люди мають знати шляхи передавання та уникати тісних контактів з інфікованими.
Важливим способом профілактики не лише цього захворювання залишається миття рук. Необхідно пам’ятати й про заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.
Чи зареєстровані випадки вірусу мавпячої віспи в Україні?
В Україні випадків захворювання на такий різновид віспи не зафіксовано. Водночас такі випадки вже зафіксовані у країнах Європи. Вірус мавпячої віспи внесений до Переліку біологічних патогенних агентів, що підлягають епідеміологічному нагляду (спостереженню).
У зв’язку із виявленням випадків захворювання у світі, в Україні було проведене екстрене засідання Оперативного центру реагування на надзвичайні ситуації у галузі громадського здоров’я. Зараз триває оцінювання рівня ризику спалаху цього захворювання для України.
- Які міфи поширюють противники вакцинації та чи є серед них правда? З цим питанням розбиралися #Букви.
- Також звичайні респіратори не забезпечують надійного захисту неголеним людям, особливо тим, хто має бороду.