Про це йшлося під час засідання міської ради.

Під час засідання Чернігівської міської ради очільник міста почав розмірковувати над євроатлантичним курсом України.

“Сьогодні ми говоримо про НАТО, що нам треба туди вступити. Та “фігня” то все. Це абсолютно неефективний клуб”, – заявив Атрошенко.

Надалі мер Чернігова почав розповідати, що “НАТО нікого не захистило”.

“Кого захистило НАТО, коли на когось нападала Америка або Росія? Вони тільки бомбили Югославію у центрі Європи, встановлюючи демократію. А що, авіаударами демократія встановлюється? Інші точки… Де була позиція НАТО? Росія творить що хоче – забрала Крим, а також за її участі відбуваються бойові дії на Донбасі. Які дії НАТО були, ефективні?”, – підсумував міський голова.

Пізніше Владислав Атрошенко прокоментував свої висловлювання.

“Мені зранку дали інформацію за кількістю загиблих хлопців на Донбасі. Це наші хлопці, з Чернігівщини. 186 життів. Поки наші хлопці гинуть від рук агресора, політики роками обговорюють вступ України до НАТО. Тому і реакція була відповідною”, – наголосив він.

Також Атрошенко висловився щодо його позиції щодо вступу до ЄС.

“Про ЄС я не казав, але скажу зараз. Моя позиція щодо цього – чітка: Не слід спекулювати. Курс України до ЄС має бути незмінним. А для всіх політиків, які спекулюють на подібних питаннях, скажу: Росія – агресор, Крим та Донбас – це Україна. Нам треба не мантри про НАТО повторювати, а вимагати від наших партнерів з того ж НАТО, ООН, ОБСЄ реальних дій щодо допомоги у безпеці та встановленні миру на Донбасі”, – заявив Атрошенко.

Що відомо про югославський конфлікт

Зазначимо, що бомбардування Союзної Республіки Югославія (СРЮ) силами НАТО відбувалося у відповідь на етнічні чистки та інші військові злочини у Косово з боку СРЮ, яку тоді очолював серб Слободан Мілошевич.

Історичними причинами конфлікту став статус Косово, яке у 1913 році захопили сербські війська внаслідок Першої балканської війни. До цього Косово входило до складу Османської імперії.

У 1918 році Косово відійшло до Королівства сербів, хорватів і словенців (пізніше вони створили єдине Королівство Югославію, після Другої світової – Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ)). До 1913 року воно входило до складу Османської імперії та було населено переважно албанцями.

Після включення Косова до складу Югославії, очільники країни (переважно серби за національністю) проводили політику заохочення заселення території Косова сербами. У 1946 році Косово втратило автономію у складі Югославії (такий статус існував всього 1 рік) та увійшло до складу сербської республіки як частини Югославії.

Після Другої світової війни албанське населення Косово зазнавало численних утисків та репресій з боку органів безпеки СФРЮ.

У 1963 році Косово було офіційно закріплено у Конституції СФРЮ як “автономний край” у складі Сербії.

У 1980-х роках косовські албанці розпочинають рух за визнання Косова окремою республікою СФРЮ, а згодом – і за повну незалежність.

Після цього розпочалося протистояння косовських албанців з югославськими силовиками та сербськими націоналістами.

У 1996 році конфлікт перетік у громадянську війну після етнічних чисток косовських албанців. Армію визволення Косова підтримали албанські військові частини. Вони протистояли югославській армії та сербським націоналістам.

До 1999 року Косово залишили понад 500 тисяч мешканців, а країни-учасники НАТО закликали Югославію залишити край.

Президент Югославії Слободан Мілошевич відмовлявся це робити, продовжуючи військову агресію під виглядом “захисту прав косовських сербів”. Тож 12 країн-учасників НАТО провели операцію “Союзна сила”, звільнили територію Косова та передали край під керування ООН.

Експрезидента Югославії Слободана Мілошевича було заарештовано у 2001 році та передано Гаазькому трибуналу, який розслідував справу. Його звинуватили у геноциді, злочинах проти людства, військових злочинах та порушеннях декількох міжнародних угод та конвенцій.

11 березня 2006 року Мілошевич помер у своїй камері від серцевого нападу.

17 лютого 2008 року Косово проголосило незалежність, яку наразі визнано лише частково.

Україна досі не визнала незалежність Косова. Хоча ця країна у 2014 році запровадила санкції проти Росії за розв’язування конфлікту в Україні.

  • Раніше повідомлялося, що пранкер Джокер від імені голови офісу президента Андрія Богдана листувався з мером Чернігова Владиславом Атрошенком.