Про це військовий розповів під час конференції видання “НВ”.

Богдан Кротевич сказав, що думав, що їх обміняли останніми, адже за уставом полку “Азов” командир (Денис Прокопенко, позивний “Редис”) йде першим у бій і виходить останнім – чи то з бою, чи з полону.

Він наголосив, що Росія не зважає на те, висвітлюються тортури над українськими військовополоненими чи ні, оскільки РФ не переймається думкою світу. Він також додав, що представники ГПУ, ООН, СБУ та ГУР зараз активно співпрацюють з військовими, які вийшли із полону та передають свідчення до компетентних органів по всьому світу.

“Ми, як люди, що вийшли з полону, можемо чітко сказати: Росія не керується думкою світу – іноді логічною думкою — але я хочу проговорити це питання. Зараз з нами усіма працюють Генеральна прокуратура України, представники місії ООН, працівники Служби безпеки, представники Головного управління розвідки. Вони всі збирають свідчення і передають в усі керівні та державні органи різних держав — ООН, Європарламент, США тощо. Це не висвітлюється, щоб бійці, які досі в полоні, не постраждали, а вони можуть від цього постраждати”, – розповів “Тавр”.

Скрін: НВ

Він також попрохав представників медіа бути більш тактовними у спілкуванні зі звільненими з полону. Не усі вони морально готові згадувати те, що пережили, це може порушити процес реабілітації та надмірна увага ЗМІ може бути фактором, який посилює стрес.

“Коли запитуєте в якогось оборонця стосовно тортур, не забувайте, що у 2,5 тисячі оборонців Маріуполя ще більше тисяч сімей – матері, жінки, діти. І коли вони чують відповіді, що відбувається там, це на них тиск такий… Я, наприклад, раніше не розумів, як це важко, коли твоя рідна людина знаходиться у полоні. Зараз ми всі тут уже це розуміємо. Зараз у нас там азовців, братів і сестер, понад 700 людей,  і оборонці Маріуполя — також нам усім – браття та сестри, тобто у нас там рідних 2,5 тисячі людей. Тому до цього питання прошу поставитися серйозно”, – зауважив Богдан Кротевич. 

Військовий додав, що зараз вони усі працюють над звільненням решти побратимів із російського полону.

“Перше питання – це полонені. І воно залишиться першим питанням, доки ми не дістанемо усіх… Ми не спимо, іноді не їмо, але це не до жалості – ми працюємо для того, щоб повернути усіх оборонців Маріуполя насамперед, і так буде”.