Найбільший ризик для комерційної нерухомості становить не пандемія Covid-19 – аналітики The Economist

Про це пише журнал The Economist.

Комерційна нерухомість може постраждати вже найближчим часом. У разі, коли працівники обиратимуть формат віддаленої роботи, офіси стануть витратним матеріалом.

При цьому, попит у Європі може зменшитися на 17% протягом наступних десяти років, в Америці – на 16%. Ціна квадратного метра зменшиться більш ніж удвічі.

Та основну небезпеку вбачають у ресурсозатратності комерційних приміщень.

Близько третини всіх викидів парникових газів у світі припадає на освітлення, обігрів або охолодження будівель. У Нью-Йорку 71% викидів парникових газів пов’язано саме із комерційною нерухомістю. На її будівництво припадає майже 40% спожитої енергії та чверть всього забруднення повітря.

Уряд Англії вже заявив про намір підвищити енергоефективність комерційних будівель. Оновлені правила означають, що кожен десятий офіс у центрі Лондона ризикує застаріти протягом року, а більшість може виявитися непридатною до використання до 2027 року.

Своєю чергою, європейські політики вже вимагають, аби 49% енергії у приміщенні вироблялось з відновлюваних джерел до 2030 року.

Усе це створить проблему застарілих будівель, котрі не розглядатимуть більше інвестори. Відповідно, власники втрачатимуть значну частину потенційних клієнтів.

• У квітні президент США Джо Байден анонсував амбітну кліматичну ціль для своєї країни: до 2030 року вдвічі скоротити викиди парникових газів в атмосферу.
• У червні G7 погодилися збільшити свої внески у боротьбу зі зміною клімату.
• Країни-члени Європейського союзу погодили новий кліматичний закон, згідно з яким до 2030 року планується скоротити викиди парникових газів в атмосферу принаймні на 55%.
• Пізніше, вчені з Інституту атмосферних і кліматичних наук (Цюріх, Швейцарія) у своєму дослідженні заявили, що у наступні три десятиліття рекордні хвилі тепла у світі можуть стати у два-сім разів частішими, ніж були останні 30 років.
• При цьому видання Bloomberg повідомило, що врожайність по всьому світу знижується через зміни погодних умов, які продиктовані кліматичними змінами. В результаті зменшення врожайності – зростає рівень голоду.
• У вересні дев’ятий генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що людство веде безглузду і саморуйнівну війну з природою. За його словами, припинення знищення природи та досягнення миру всюди має бути основним пріоритетом для урядів країн.