Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За рішення про направлення документа на доопрацювання в профільний комітет проголосували 278 народних обранців.

Документ був ініційований нардепами від “Слуги народу” і групи “За майбутнє”. Він викликав резонанс через низку суперечливих положень. Проєкт закону зареєстрували в Парламенті ще в грудні минулого року.

Документом пропонується ввести регуляцію онлайн-ЗМІ, блогерів і веб-платформ (наприклад, Netlix або Facebook).

Окремо прописано, що обов’язковій реєстрації підлягають суб’єкти, які здійснюють мовлення без використання радіочастотного ресурсу, суб’єкти у сфері друкованих медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів, а також суб’єкти у сфері медіа, в тому числі і нерезиденти України, які надають користувачам на території України доступ до своїх медіа-сервісів на умовах, що передбачають оплату доступу.

Суб’єкти у сфері онлайн-медіа і платформи загального доступу до інформації самостійно приймають рішення про реєстрацію.

Читайте також:

Законопроєкт про медіа може заборонити анонімні Telegram-канали

Розширюються повноваження регулятора – Нацради з питань телебачення і радіомовлення (вона зможе миттєво реагувати, аж до тимчасового припинення мовлення). Передбачені наступні санкції за порушення вимог законодавства: штраф; анулювання ліцензії або скасування реєстрації; заборона на роботу медіа.

Є в документі розділ про обмеження, пов’язані зі збройною агресією.

Так, в медіа забороняється поширювати:

• матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора, його посадових осіб, осіб і організацій, які виправдовують або визнають правомірною збройну агресію, анексію території України;

• недостовірні матеріали про збройну агресію і дії держави-агресора;

• програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи, внесені до переліку осіб, котрі створюють загрозу національному медіа-простору України.

Також медіа можуть відмовити в реєстрації, якщо воно зареєстровано в державі-агресорі або якщо Нацрадою виявлені ознаки того, що редакційний контроль здійснюється резидентами держави-агресора.

Суб’єктом в сфері медіа в Україні не може бути фізична особа, яка є громадянином держави-агресора.

При підготовці законопроєкту до повторного першого читання повинні бути враховані зауваження і пропозиції європейських експертів, представників медіа-сфери.

  • У листопаді минулого року народний депутат від фракції “Слуги народу”, колишній генеральний директор телеканалу “1+1” Олександр Ткаченко презентував проєкт закону про медіа: блогерів пропонувалося обкласти податками.
  • “Слуга народу” Микита Потураєв заявляв, що держава готова блокувати онлайн-сервіси, якщо вони відмовляться від реєстрації, передбаченої проєктом закону “Про медіа”.
  • В ініційований депутатами від “Слуги народу” законопроєкт “Про медіа” планувалося включити оподаткування стрімінгових платформ (в тому числі Netflix) та соцмереж.