Про це поінформували в пресслужбі НБУ.
“Національний банк України передбачив у своєму нормативно-правовому акті заходи впливу до банків за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, зокрема вимог щодо етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості“, – зазначається в повідомленні.
Так, Нацбанк матиме право застосовувати до банків заходи впливу за порушення прав споживачів фінпослуг (зокрема боржників) – письмове застереження або штраф.
Штрафи при цьому можуть коливатися в розмірі від 300 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів (5100 – 136 000 грн) громадян залежно від виду порушення.
Потреба у змінах виникла у зв’язку з ухваленням Верховною Радою 19 березня цього року закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості”. Цей документ ще називають “антиколекторським” законом.
Він передбачає нові заходи впливу до кредитодавців та колекторських компаній за порушення прав споживачів під час врегулювання простроченої заборгованості.
У пресслужбі уточнили, що відповідна постанова НБУ набирає чинності з 14 липня – одночасно із уведенням в дію закону про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості.
Що передбачає “антиколекторський” закон?
Вказаний документ про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості передбачає низку нововведень:
1. З’явиться публічний реєстр колекторських компаній, який вестиме Національний банк України.
2. Вводиться нагляд за колекторами і їх поведінкою щодо споживачів. Цей нагляд також здійснюватиме НБУ. Нацбанк отримає можливість штрафувати або навіть виключати порушників із реєстру.
3. Колектори мають дотримуватися етичних норм при взаємодії з клієнтом. За порушення цих норм передбачена відповідальність.
4. Банк чи фінансова установа мають публікувати інформацію про колекторські компанії, з якими співпрацюють, та інформувати про це позичальника.
5. Кредитодавець (новий кредитор) не має права залучати колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право.
6. Кредитору і колекторським компаніям буде заборонено обробляти персональні дані третіх осіб, які не давали права на таку обробку (родичів і друзів боржника), а також персональні дані клієнта (графік його роботи, місце і час відпочинку, поїздки, місця зустрічі з друзями, інформацію із соціальних мереж).
7. Під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія мають повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи-представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати підтверджуючі документи протягом 7 робочих днів.
8. Проведення особистих зустрічей кредитора, колекторської компанії зі споживачем можливе виключно з 9:00 до 19:00, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти цього (попередньо надала згоду на особисту зустріч).
9. Колекторам буде заборонено:
• здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, а також такі, які ставлять під загрозу його життя, здоров’я, ділову репутацію;
• застосовувати погрози, шантаж, здійснювати інші незаконні або неправомірні дії;
• вводити боржника в оману щодо розміру, характеру і підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть у разі несплати;
• з власної ініціативи дзвонити боржникам у вечірній і нічний час – в період з 20:00 до 9:00; використовувати засекречений номер;
• взаємодіяти з боржником (дзвінки, повідомлення, візити додому) понад двічі на день, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
• використовувати функцію (сервіс) автоматичного телефонування протягом більше ніж 30 хвилин на добу;
• використовувати на конвертах або повідомленнях, що надсилаються боржнику, зображення, які можуть бути сприйняті як такі, що містять загрозу; використовувати написи на конвертах “виконавчий документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення”;
• вимагати взяти на себе зобов’язання від близьких, поручителів, представників позичальника, тощо.
- 16 вересня Верховна Рада України повторно ухвалила закон про продовження мораторію на стягнення майна громадян, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті. Закон був прийнятий з пропозиціями президента Володимира Зеленського. Спочатку мораторій планувалося продовжити до 1 січня 2022 року, однак за пропозицією глави держави термін був скорочений до півроку. Згодом закон підписав президент України Володимир Зеленський.
