Про це йдеться в аналізі Reuters.
Для європейських союзників, особливо східних країн, розташованих ближче до лінії фронту, це була ще одна причина хвилюватися відносно політики Франції щодо України та щодо того, чи є вона слабкою ланкою в західному альянсі, яка підтримує Київ проти вторгнення росіян.
Через два дні після зустрічі в Бухаресті в інтерв’ю французьким і американським ЗМІ Макрон неоднозначно висловлювався щодо України, посилюючи роздратування, яке стає все більш публічним у деяких східноєвропейських столицях.
З одного боку, Київ мав вирішувати, коли вести переговори з Москвою, зазначив Макрон, але з іншого він повторив коментарі, які вимагали гарантій безпеки для Росії, коли настане день переговорів.
Російське офіційне інформаційне агентство ТАСС ретвітнуло його слова.
“О, FFS (на біса)”, — написав колишній президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес у Twitter, узагальнюючи спільне відчуття багатьох східних союзників Франції.
Відповідь України була швидкою та прямою. Радник голови офісу президента Володимира Зеленського Михайло Подоляк заявив, що саме світу потрібні гарантії безпеки з боку РФ, а не навпаки.
Неоднозначна позиція викликала гнів у східноєвропейських і балтійських союзників Франції в НАТО та обережність щодо намірів Макрона, попри те, що Париж надає значну військову та фінансову допомогу Україні.
Роздратування серед східних союзників підірвало власну політичну програму Макрона щодо зміцнення європейської “стратегічної автономії” окремо від очолюваної США парасольки НАТО, і східні союзники тепер більше довіряють Сполученим Штатам у своїй обороні.
Східноєвропейський дипломат зауважив, що Макрон одного разу “неправильно прочитав” Росію і побоюється, що він зробить це знову.
На прохання журналістів відповісти критикам щодо його останніх коментарів щодо Росії, Макрон пояснив у кулуарах саміту ЄС в Албанії: “Я не думаю, що ми повинні робити з цього велику справу та створювати суперечки там, де їх немає”. Та додав, що він завжди казав, що в кінці мирних переговорів “будуть територіальні питання, і вони належать українцям, і розглядатимуться питання колективної безпеки для всього регіону”.
Французькі дипломати та офіційні особи акцентують, що Франція ніколи не уникала надання Києву політичної, військової та гуманітарної допомоги, і що Макрон неодноразово консультувався з Володимиром Зеленським, перш ніж мати справу з Путіним.
Але розмови Макрона про гарантії безпеки також роздратували близьких західних союзників, які вважають це недоречним проти вторгнення, яке вбило десятки тисяч українців, спустошило міста та залишило мільйони в зимовому холоді та темряві.
“У зовнішній політиці ви ніколи не повинні говорити все вголос. Мати рацію недостатньо”, — написав у Twitter колишній посол Франції у Вашингтоні Жерар Аро, не згадуючи імені Макрона, але додавши різке “зітхання” в кінці. “Ви повинні сказати це в потрібний момент, інакше ризикуєте отримати протилежне тому, що ви хотіли”.
Останній спалах критики вразив Париж, оскільки він стався після того, як Макрон переналаштував своє послання щодо Росії.
Після того, як Макрон роздратував Україну та східну Європу, коли під час своєї кампанії з переобрання заявив, що Росію не можна “принижувати”, він виступив із широко оціненою промовою в ООН у вересні, заявивши, що нейтральні країни є співучасниками, зберігаючи мовчання про конфлікт. Франція також збільшила військову допомогу Україні та оприлюднила її.
Водночас дипломати відзначають, що Макрон залишався осторонь, коли мовилось про можливість прямої поразки Росії, про що з’явились припущення після низки територій, які Москва втратила в результаті українського контрнаступу з літа.
В очах колишніх радянських сателітів Москви у Східній Європі Росія повинна бути принижена, щоб їх територіальна цілісність більше ніколи не опинилася під загрозою. Але Макрон вважає, що будь-яку поразку Росії потрібно буде обіграти, враховуючи історію.
Це міркування користується консенсусом у Франції, де школи вчать, що Версальський договір, який поклав край Першій світовій війні шляхом накладення нищівних фінансових і територіальних санкцій на Німеччину, розпалив гіркоту та проклав шлях до Другої світової війни.
Однак східноєвропейці побоюються, що діалог Макрона з Путіним робить його корисним для російського лідера, який бачить у Вашингтоні джерело західної сили, а в Макроні — інструмент для викликання занепокоєння в НАТО та використання будь-яких франко-німецьких розбіжностей.
Високопосадовець РФ сказав, що Макрон виділявся баченням зберегти майбутні відносини між РФ та Францією, “а не спалювати відносини, як, очевидно, хотіли інші”.
Від початку свого президентства у 2017 році французький лідер прагнув стратегічного “діалогу” з РФ. Він запросив Путіна до палацових залів Версаля. Цей символізм підбадьорив і підлестив Путіну, але не приніс прориву по суті.
Одначе, Макрон наполегливо намагався зберегти канали зв’язку з російським лідером відкритими, останнім часом намагаючись створити зону безпеки навколо прифронтової АЕС на півдні України, яка неодноразово піддавалася обстрілам. Без помітних результатів, резюмує видання.
І хоча перед поїздкою до Вашингтона Макрон заявив, що поговорить з Путіним “найближчими днями””, жодного дзвінка досі не відбулося.
3 грудня президент Франції Емманюель Макрон підтримав російську інформаційну операцію стосовно необхідності Заходу обговорювати російські “гарантії безпеки”.
Згодом в Інституті вивчення війни заявили, що вимога РФ про нібито “гарантії безпеки” є частиною великої російської інформаційної операції, яка зображає дії НАТО як такі, що спровокували російське жорстоке та криваве вторгнення 2022 року, оскільки начебто становили загрозу для РФ.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас прокоментувала заяви президента Франції Емманюеля Макрона. Вона наголосила, що говорити про мир з РФ зараз було б небезпечно, оскільки російські війська спочатку мають бути виведені з України, а потім має бути гарантовано безпеку України.
Також глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс наголосив, що РФ не має бути запрошена на “мирні” переговори, адже, перш ніж будувати нову архітектуру безпеки в Європі, країна-агресорка має зазнати нищівної поразки на полі бою.
Держсекретар США Ентоні Блінкен попередив, що РФ може спробувати фальшиво зупинити війну в Україні, що не призведе до міцного миру, а лише “дозволить російським військам перегрупуватися і знову атакувати Україну”.
- Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що заклики до припинення вогню у російсько-українській війні на цьому етапі є несправедливими та несерйозними.
- Заступниця Державного секретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд заявила, що президент Росії Володимир Путін не щирий щодо своїх “прагнень” мирних переговорів з Україною, оскільки одночасно із цими закликами він виводить війну на новий рівень “варварства”, лишаючи мирних жителів без електроенергії.
- Директорка Національної розвідки Сполучених Штатів Авріл Гейнс на Форумі оборони Рейгана в Сімі-Веллі (Каліфорнія, США) заявила, що російські війська в Україні спалюють боєприпаси швидше, ніж оборонна промисловість країни може їх замінити. Але це не змінює воєнних цілей президента РФ Володимира Путіна.
