Чому падає долар?

Що відбувається з курсом і скільки може коштувати долар в переддень Нового року – розбиралися #Букви.

Курс долара опустився нижче 25 гривень на українському міжбанку вперше з 2016 року, і, швидше за все, буде продовжувати падати. Минулого тижня гривня зміцнилася на 17 копійок – в п’ятницю, 20 грудня, торги на міжбанківському валютному ринку відкрилися на рівні 23,3/23,33 грн/долар.

23 грн/долар

За словами економіста Олексія Куща, зараз Національний банк України намагається створити точку опори на рівні 23-х з копійками гривень.

“Нацбанк фактично викуповує всю валюту за фіксованим курсом. Тим самим НБУ повністю спростував свою позицію щодо так званого ринкового, або” плаваючого “курсу гривні. Тобто зараз немає ніякого” плаваючого “курсу гривні – Національний банк намагається його утримати на певній позначці”, – розповів економіст.

За його словами, зміцнення курсу гривні буде рости в міру того, як буде розростатися піраміда ОВДП – коли нерезиденти масово скуповують державні папери. Це може тривати ще кілька місяців.

При цьому ЗМІ пишуть, що до Нового року не слід чекати курс 23 грн / долар або нижче. Швидше за все він буде 23,2 – 23,45, але не вище 24 гривень.

Збитки Національного банку

Незважаючи на те, що національна валюта з початку року зміцнилася на 13% – це негативно вплинуло на загальний фінансовий результат Національного банку за 9 місяців, який становить 12,3 млрд грн збитку.

Зміцнення гривні – заслуга МВФ

Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що зміцнення курсу гривні не є заслугою якогось уряду – це підсумок співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

“Це заслуга співпраці з МВФ. Цей тренд [падіння курсу долара] почався набагато раніше приходу уряду Гончарука. Це пов’язано з тим, що у нас є хороша макроекономічна база, яка базується на співробітництві з МВФ”, – сказав Сергій Фурса.

При цьому він підкреслив, чи буде гривня зміцнюватися надалі, покаже співпраця з МВФ.

“Усе впирається в те, чи буде у нас продовжена співпраця з МВФ? Якщо ми залишаємося в програмі з МВФ, то ніщо не говорить про те, що гривня повинна падати найближчим часом. Рости вона буде, швидше за все, не так активно, бо це деструктивно впливає на українську економіку, на конкурентоспроможність українського бізнесу і, як ми бачимо, на держбюджет. І вже Нацбанк зобов’язався викуповувати валюту з ринку, і зниження ставок – це має стабілізувати курс”, – підсумував інвестиційний банкір.

А ось Олексій Кущ заявив, що кредит МВФ при такому припливі спекулятивної валюти, коли Нацбанк викуповує більш 1,5 млрд доларів за місяць, не вказує на те, що кредит МВФ зараз надзвичайно важливий.

“Він був би до речі при зміні монетарно-курсової парадигми – якби ми почали скорочувати зростання цієї” піраміди “і частково б замінили цю піраміду ОВДП кредитом МФВ – це дозволило б пригальмувати зміцнення гривні і трохи реанімувати економіку. Але цей кредит не вигідний спекулянтам. Мінфін говорить про необхідність кредиту МВФ – але ніяких обгрунтувань для нього немає. для фінансових спекулянтів кредит МВФ – це страховка. Наприклад, якщо через півроку ситуація обрушиться – піраміда ОВДП буде зруйнована, спекулянти почнуть забирати свої гроші назад. Тоді вони почнуть купувати валюту і гривня почне девальвувати. Ось тоді кредит МВФ для них спрацює як страховка. Тобто у Національного банку буде ресурс, щоб не дати гривні сильно девальвувати”, – підсумував Олексій Кущ.

Кабмін призупиняє виплати через недовиконання бюджету

17 грудня було прийнято рішення тимчасово припинити проведення платежів і реєстрацію бюджетних зобов’язань по видатках загального фонду державного бюджету. Прем’єр Олексій Гончарук доручив Держказначейству припинити фінансування будь-яких програм, крім захищених статей держбюджету (зарплати, пенсії, соцвиплати).

Міністр фінансів Оксана Маркарова підкреслила, що до таких методів Мінфін і відповідальні розпорядники вдаються щороку “для забезпечення дотримання всіх бюджетних показників – маяків дефіциту і інших параметрів”.

Сильна гривня в слабкій економіці

Економіст Олексій Кущ вважає, що позитивним аж ніяк не можна назвати зміцнення гривні при слабкій економіці. На його думку, сильна валюта в слабкій економіці – це штучні фактори, які можуть бути нівельовані в середньостроковій перспективі.

“Взяти для прикладу наших трудових мігрантів – їхні заробітки складають, приблизно, 10 млрд доларів на рік. Гривня зміцнилася на 20 % і 5 % споживча інфляція. Це означає, що з тих 10 млрд, які вони перевели своїм родинам в Украину, 2,5 млрд доларів втрачені через зміцнення гривні та інфляцію. Це величезний ресурс, який економіка втратила за рік. А якщо додати сюди 5 млрд доларів кредиту МВФ. Ось половину кредиту МВФ ми просто випустимо в повітря через цю антиекономічну політику”, – зазначив Олексій Кущ.

Курс гривні зміцнився, а у експортерів знизилася виручка, вони стали менше платити в держбюджет, в бюджеті немає грошей, і бюджет вводить картотеку на незахищені статті – скорочуються виплати по Фонду регіонального розвитку. Заморожуються інфраструктурні та соціальні проєкти.

“Тобто люди завтра не отримають нових лікарень, шкіл, дитсадків. По-друге, підприємства, які могли б виконувати ці роботи, не отримають держзамовлення, а відповідно заплатять ще менше податків”, – розповідає економіст.

Між двох крайнощів

“Наша економіка завжди чомусь знаходиться між двох крайнощів. Раніше олігархи впливали на те, щоб наша економіка девальвувала – їм було це вигідно. Вони змушували Нацбанк і Мінфін це робити. Зараз інша крайність – зараз інтереси фінансово-промислових груп відсунуті на другий план , а вперед вийшло лобі інвестиційних банкірів – вже вони диктують свою політику Мінфіну. Їм вигідний такий високий курс гривні – вони заробляють на наших боргах і на валютному еквіваленті. і вони заробляють набагато більше за рахунок цієї курсової різниці”, – зазначив Олексій Кущ.

24 грудня відбудеться черговий аукціон з продажу облігацій внутрішньої держпозики, якими уряд фінансує дефіцит бюджету. На аукціоні у вівторок планується продати облігацій з максимальним терміном погашення в 2 роки. Як правило, нерезиденти цікавляться паперами з погашенням не раніше ніж через 3 роки.