Рецепт куті з халвою від Євгена Клопотенка 
Джерело: Financial Times
Минулого тижня Кремль таємно підписав законодавчий акт, який дозволяє привласнювати західні активи за нижчими цінами, і обговорює ще сильніші заходи щодо повної націоналізації груп, за словами осіб, знайомих із обговореннями.
Як інформують інсайдери, задумка економічної команди Путіна полягає в тому, щоб загроза націоналізації стала частиною методу “батога і пряника”: західні країни, котрі заарештували російські активи, будуть “покарані”, а ті, хто грає за кремлівськими правилами, заохочені.
Конфіденційний указ Кремля, з яким ознайомилася Financial Times, надає російській державі пріоритетні права на купівлю будь-яких західних активів для продажу їх зі “значною знижкою”, щоб їх можна було продати із прибутком.
Розпорядження Путіна, підписане минулого тижня, також вимагає, щоб усі приватні російські покупці західних активів повністю належали Росії або перебували в процесі виключення всіх іноземних акціонерів, що ще більше ускладнює будь-яку процедуру виходу.
Щобільше, згідно з указом, нові власники мають розмістити 20% активів на російському фондовому ринку, що, за словами голови банку Росії Ельвіри Набіулліної, необхідно для надання роздрібним інвесторам більше можливостей для капіталовкладень.
Особи, причетні до виходу західних компаній з Росії, кажуть, що крок Кремля відкриває “скриньку Пандори”, яка неминуче зміцнить контроль держави над економікою.
“Я вважаю, що націоналізація неминуча. Це лише питання часу”, – зазначив бізнесмен у процесі продажу своїх активів у Росії.
Бізнесмен, котрий планував “прослизнути у вікно” до початку націоналізації, вважає, що найбільше постраждає сировинний сектор, оскільки Кремль шукає більше способів залучити доходи від експорту для бюджету. Він додав, що технологічні компанії постраждають менше, оскільки ними “важко керувати”.
Оточення Путіна обговорювало націоналізацію західних компаній після повномасштабного вторгнення Росії в Україну минулого року. Але досі він використовував такі повноваження лише в рідкісних випадках.
“Загалом держава не хоче, щоб інвестори йшли. Навпаки, вони хочуть зробити від’їзд для них менш цікавим, – пояснив один із високопоставлених західних бізнесменів у Москві. – Але вони прагнуть заохочувати хорошу поведінку”.
Нагадаємо, 17 травня міністр фінансів РФ Антон Силуанов на зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним повідомив, що наповнення російського бюджету зіштовхується з “проблемами”.
У 2022 році експорт російського газу до Європи різко впав до абсолютного мінімуму з часів СРСР, оскільки його найбільший споживач скоротив імпорт через повномасштабне вторгнення Москви до України, а головний трубопровід пошкоджений вибухами.
Раніше повідомлялося, що дефіцит бюджету Росії підскочив у перші два місяці 2023 року, проте видатки демонструють ознаки повільнішого зростання на тлі війни проти України.
Варто нагадати, що за місяць до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, найвищі економічні довірені особи президента РФ Володимира Путіна відвідали його резиденцію в Ново-Огарьово під Москвою, щоб поінформувати очільника Кремля про ймовірні наслідки західних санкцій.
Згідно з останніми підрахунками аналітиків, витрати на військову мобілізацію РФ та вплив західних санкцій можуть “пробити діру” в бюджетних прогнозах уряду та вичерпати резерви Москви до найнижчого рівня за останні десятиліття.
Окрім цього, економічна ізоляція Росії повертає російський бізнес у “корумпований та дикий час бандитського капіталізму”. Західні санкції виснажують російську економіку, водночас створюють умови для збагачення окремих верств.
Також стало відомо, що іноземні інвестори, які вийшли з російського ринку, за рік вивели з РФ близько 36 мільярдів доларів, продавши бізнес, зазначив начальник аналітичного управління банку БКФ РФ Максим Осадчий.
- Економіка Європи, схоже, уникне серйозного шоку, якого боявся регіон на тлі енергетичної кризи внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Але середньострокові проблеми регіону, видається, виправити важче, і Європа постає перед боротьбою за збереження свого промислового ядра.
- 19 грудня міністри енергетики країн Європейського Союзу погодили встановлення граничної ціни на російський газ на рівні 180 євро за МВт-год, тобто близько $2100 за тисячу куб. м.
- 22 лютого держдума Росії в третьому читанні ухвалила законопроєкт, що дозволяє уряду тимчасово припиняти надання та розповсюдження офіційної статистичної інформації в РФ.
- З 1 вересня 2023 року усі російські медичні установи зможуть ремонтувати обладнання, користуючись неоригінальними запчастинами та комплектуючими.
