Про це мовиться в матеріалі The Wall Street Journal.
Минулого місяця президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва призупиняє дію Нової угоди СНО, одного з договорів про контроль над озброєннями, які все ще діють. Договір обмежує кількість стратегічної ядерної зброї, розгорнутої Росією та США. Його заява послідувала за неодноразовими слабо завуальованими погрозами з боку Москви щодо готовності застосувати ядерну зброю в Україні.
Занепокоєння з приводу нерозповсюдження зростає в усьому світі: Іран нещодавно почав виробляти збагачений уран, близький до збройового, а переговори між США і Північною Кореєю щодо зростаючою збройової програми Пхеньяна, зайшли в глухий кут. Серед союзників США в Південній Кореї та інших місцях говорять про необхідність переглянути свою політику щодо неядерних озброєнь у більш нестабільну епоху.
Тим часом у Вашингтоні розгораються дебати про переваги пошуку майбутніх угод між США та Росією щодо контролю над озброєннями у світі, де зростаючий ядерний арсенал Китаю вільний від будь-яких обмежень, а Пекін не виявляє інтересу до переговорів про контроль.
“Навіть якщо Кремль не анулює новий договір СНО до 2026 року, шанси на те, що Конгрес США погодиться на заміну, яка не враховує ядерні досягнення Китаю, “практично дорівнюють нулю”, — зазначив директор Центру стратегії та безпеки Скоукрофта при Атлантичній раді та колишній старший радник Пентагону Метью Креніг. “Майбутнє контролю над озброєннями має досить похмурий прогноз”.
Контроль над озброєннями перебував під тиском до повномасштабної війни РФ проти України. У 2002 році США вийшли з Договору про протиракетну оборону, заявивши, що в ньому немає потреби. Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності — ще одна угода, яка обмежує класи балістичних ракет — розвалився у 2019 році після багатьох років звинувачень Вашингтона в тому, що Росія його порушує.
У статті Вільям Альберк, директор зі стратегії, технологій та контролю над озброєннями в Міжнародному інституті стратегічних досліджень у Лондоні, говорить про те, що Росія під час війни перепрофілювала ракети на різні типи пускових платформ, використовуючи, наприклад, протикорабельні та надводні, ракети “повітря” проти українських наземних цілей — ускладнила будь-які майбутні зусилля з контролю над озброєннями, засновані на диференціації між різними типами ракет і пусковими платформами.
Можливо, перш за все, неодноразові натяки російських офіційних осіб, зокрема й Путіна минулої осені, про те, що Москва може застосувати ядерну зброю під час війни, зруйнували ядерне табу, яке існувало з часів Другої світової війни. Це ризикує створити прецедент, який міг би підштовхнути інші країни до пошуку ядерної зброї, пояснив старший політичний директор Центру контролю над озброєннями та нерозповсюдженням Джон Ерат.
“Якщо Росія сприймається як така, що досягає успіху в досягненні своїх цілей частково через використання ядерних погроз і шантажу, це створює дуже небезпечний прецедент”, – наголосив він. “Тоді ви побачите більше від Північної Кореї, ви, ймовірно, побачите, як Іран створює ядерну зброю, і це може змусити півдюжини країн Близького Сходу наслідувати цей приклад”.
Довідка. Договір про стратегічні наступальні озброєння було підписано у 2010 році. Документ обмежує стратегічні носії та ядерні боєголовки РФ і США до 700 і 1550 відповідно. Його дію можуть припинити у 2026 році, якщо цього захоче або РФ, або США.
Країни мали провести перемовини стосовно відновлення інспекцій за новим договором СНО, але їх було скасовано у листопаді 2022 року. Щодо призначення іншої зустрічі для обговорення питання сторони не домовилися.
Договір може бути продовжено строком на п’ять років, але за згодою обох сторін.
- 22 березня заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що “ризик ядерного конфлікту зараз досяг найвищого рівня за десятиліття”.
- Американський президент Джо Байден вважає, що зупинення участі Росії в останньому чинному договорі між США і Росією з контролю над ядерними озброєннями є помилкою.
- Путін назвав протистояння між РФ та Заходом через війну в Україні екзистенціальною битвою за виживання Росії та російського народу, додавши, що він був змушений брати до уваги ядерний потенціал НАТО.
- Міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг у заяві з нагоди другої річниці чинності Договору про заборону ядерної зброї розкритикував керівництво РФ за ядерний шантаж.