Про це йдеться у матеріалі Politico.
Російська монополія на експорт газу скоротила свою частку на європейському ринку з 40% до 9%, а два газопроводи “Газпрому” Nord Stream, вартість яких понад 20 млрд євро – підірвані на дні Балтійського моря.
Більш того, ціна акцій “Газпрому впала на 88% після 24 лютого 2022 року, а у серпні цього року компанії довелось спалювати велику кількість газу, який не вдалось продати.
побудовані вартістю понад 20 мільярдів євро, лежать на дні Балтики. Тим часом ціна її акцій впала на 88 відсотків після лютневого вторгнення, а в серпні компанія спалювала велику кількість непроданого газу.
“Вона фактично переживає екзистенціальну кризу. Перспективи “Газпрому” щодо подальшого зростання є дещо обмеженими, і йому доведеться в якийсь момент значно скоротити видобуток”, — сказав Аднан Ватансевер, старший викладач і експерт з питань енергетики Росії в Королівському коледжі Лондона
Це нова ситуація для компанії, яка більше звикла бути “дійною коровою Кремля”.
Перетворений з радянського Міністерства газу на перше державне корпоративне підприємство СРСР у 1989 році, “Газпром” був повністю приватизований за колишнього президента Росії Бориса Єльцина. Але діючий президент РФ Володимир Путін повернув його під державний контроль у 2005 році.
“Путін дуже, дуже добре розбирається в… газовому бізнесі. Він майже неофіційний менеджер “Газпрому””, — сказав Ватансевер
Поки що компанія ще заробляє чималі гроші своїм господарям.
Попри те, що експорт до ЄС скоротився на 48% за перші вісім місяців цього року порівняно з 2021 роком, його прибутки зросли більш ніж удвічі в першій половині 2022 року завдяки стрімкому зростанню цін на газ — і “Газпром” продовжував заробляти 100 мільйонів євро на день, за деякими оцінками. Компанія також виплатила 20 мільярдів євро дивідендів, що є найбільшою виплатою в історії російського фондового ринку.
Однак довгострокова перспектива “Газпрому” похмура.
Попри те, що ціни на газ залишатимуться високими протягом “принаймні наступних двох років”, за словами Джеймса Хендерсона, директора з досліджень енергетичного переходу в Оксфордському інституті енергетичних досліджень, незрозуміло, чи залишаться вони високими після цього періоду часу.
“До другої половини цього десятиліття… безумовно, буде під питанням, чи зможе “Газпром” продовжувати працювати в такому ж розмірі, як зараз. Це буде випадок потенційної необхідності скоротити виробництво, потенційно доведеться трохи скоротити компанію”, — сказав він.
Компанія може почати відчувати фінансовий удар у 2025 році або “раніше”, — сказав Ватансевер, залежно від того, наскільки швидко Європа відмовиться від російських поставок і наскільки високі будуть ціни.
“Вони почнуть більше використовувати скраплений природний газ і займатись постачанням до Китаю… але це не зможе компенсувати газопостачання до Європи в короткостроковій перспективі”, — сказав один колишній високопоставлений чиновник “Газпрому”, який побажав залишитися неназваним.
Попри на проблеми “Газпрому”, Путін не дозволить йому збанкрутувати, сказав Хендерсон, не лише через його символічну цінність, а й тому, що він контролює всю трубопровідну систему в Росії та забезпечує половину країни енергією.
“Він не може дозволити їй розвалитися, тому що вона є невіддільною частиною російської економіки. На цьому тримається енергосистема. На цьому тримається опалення людей”, – сказав він.
Путін наполягає на тому, що старі експортні відносини можна відновити. Виступаючи на енергетичній конференції в Москві цього тижня, він сказав, що Росія є надійним і неполітичним постачальником енергії, і навіть запропонував відновити постачання газу через ту нитку газопроводу “Північний потік-2”, яку неможна знищити.
“Росія готова почати такі поставки. М’яч, як кажуть, на боці Євросоюзу. Хочуть, нехай відкривають кран, і все”, – сказав він.
“Гарна спроба. Незалежно від можливого саботажу двох трубопроводів, ми побачили, що Росія більше не є надійним постачальником енергії”, — сказала речниця німецького уряду Крістіана Хоффман журналістам про пропозицію Путіна.
Втрата європейського ринку є суттєвою для “Газпрому”, адже до початку повномасштабного вторгнення РФ В Україну компанія отримувала 70% саме від Європи.
За словами Ватансевера, враховуючи, що європейські продажі зникли, “Газпром” більше покладатиметься на інші чотири основні ринки.
По-перше, це колишні радянські республіки, такі як Білорусь і країни Центральної Азії, де Газпром продає газ за зниженими цінами, прив’язуючись до політичних цілей Москви щодо збереження впливу у своїй колишній імперії. Але “Газпром” заробляє на цьому ринку менш як 5 мільярдів євро.
Іншим варіантом буде поворот до Азії, особливо Китаю.
Москва постачає Пекіну близько 16 мільярдів кубометрів газу на рік через трубопровід “Сила Сибіру”, відкритий у 2019 році, а Китай збирається отримати ще до 10 мільярдів кубометрів газу через інший новий трубопровід на далекому сході Росії. Також планується будівництво трубопроводу “Сила Сибіру II” потужністю 50 млрд кубометрів, хоча будівництво розпочнеться не раніше 2024 року.
Та навіть всі разом узяті ці постачання удвічі менші, ніж 150 млрд кубометрів газу, які “Газпром” постачав до Європи.Ключовим питанням також буде ціноутворення з новими партнерами.
“Наразі газ, який продається Китаю, коштує набагато менше, ніж “Газпром” отримував у Європі”, — сказав Джонатан Стерн, видатний науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень.
“Тож навіть якщо їм вдасться експортувати значно більше газу до Китаю, питання полягає в тому, чи зможуть вони коли-небудь сподіватися заробити таку саму суму грошей”, – сказав він, враховуючи, що важелі впливу Китаю лише посилять тривалість війни в Україні.
Збільшення експорту СПГ є ще однією можливістю, хоча, за словами Ватансевера, це одна зі сфер, де “”Газпром” сильно відстав”.
Частково це пов’язано з поганим управлінням, через яке його обігнали незалежні російські конкуренти, такі як Новатек. “Газпром” на даний час володіє двома з чотирьох російських LNG-терміналів.
Водночас технологія, необхідна для охолодження газу до температури замерзання, коли він стає рідким і експортує його, є “цілком західною”, сказав Хендерсон, і санкції ускладнять її придбання. Хоча до 2030 року Росія прагне увійти до четвірки найбільших світових експортерів СПГ, за його оцінками, тепер це може тривати до “можливо… 2040 року”.
Складнощі з санкціями вже можна побачити на СПГ-терміналі “Новатек” Арктика 2 на півночі Сибіру, відкриття якого було відкладено щонайменше на рік.
Продажі СПГ, навіть з урахуванням інших російських енергетичних компаній, таких як Новатек, все одно будуть недостатніми, щоб компенсувати втрачені обсяги в Європі.
За словами Олівера Александера, незалежного аналітика відкритих джерел, Росія може виробляти щонайбільше 42 мільярди кубометрів СПГ в еквіваленті на своїх поточних терміналах.
“Їм знадобляться десятиліття, щоб навіть наблизитися до видобутку газу з трубопроводів”, — сказав він.
Найперспективнішим напрямком для розширення “Газпрому” може стати газифікація російських населених пунктів.
У своїй промові цього тижня Путін закликав до “соціальної газифікації” — підключення будинків, шкіл і лікарень до газової мережі та забезпечення економіки Росії дешевою електроенергією.
Але є ще одна причина, чому “Газпром” не зазнає краху. За словами Олександра Габуєва, старшого наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир: “Одна з його найважливіших ролей полягає в тому, що він є механізмом отримання доходів для Путіна та його оточення”.
- Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила 13 жовтня, що не шкодує про курс, який уряд обрав у своїй енергетичній політиці та РФ під час її перебування при владі, що, на думку критиків, зробило найбільшу економіку Європи занадто залежною від російського газу.
- РФ викликала послів Німеччини, Данії та Швеції в Москві через європейське розслідування витоків на газопроводах Nord Stream. Там заявили, що не визнають жодних “псевдорезультатів” розслідування надзвичайної ситуації на Nord Stream, якщо в ньому не беруть участь російські фахівці.