Про це повідомляють #Букви.

Першим про те, що росіянин Невзоров, окрім російського, тепер має ще й українське громадянство повідомив радник голови МВС України Антон Геращенко у своєму Telegram-каналі.

Він написав, що Олександру та Лідії Невзоровим указом президента України Володимира Зеленського надано громадянство України “за видатні заслуги перед Україною”.

“Дякую Олександре та Лідіє, за Вашу сміливість та чесність. За щире бажання допомогти зупинити війну та правдиву оцінку реальної ситуації”, – написав Геращенко.

Він також додав, що у березні цього року Слідчий комітет РФ відкрив кримінальне провадження проти Невзорова за “дискредитацію ЗС РФ”.

“За те, що чесно розповів народу Росії про варварське бомбардування пологового будинку у Маріуполі”, – додав радник голосив МВС.

Через декілька годин Олександр Невзоров підтвердив інформацію про те, що став громадянином України. За його словами, у війні завжди є злочинець (Росія) та жертва (Україна), тому він вирішив стати на сторону жертви.

“И я чертовски благодарен тем измученным, отчаявшимся, окровавленным людям Украины, что позволили мне занять среди них место”, – написав Невзоров.

Що відомо про Олександра Невзорова?

Професія: російський репортер, телеведучий, депутат Державної думи чотирьох скликань, режисер, публіцист, блогер. Всеросійську популярність отримав під час перебудови своєю авторською програмою “600 секунд” на П’ятому каналі тодішнього Ленінградського телебачення.

Родина: виховували його бабуся та матір. Дід за материнською лінією — генерал МДБ Георгій Володимирович Невзоров — очолював в 1946—1955 роках Управління МДБ СРСР із боротьби з бандитизмом Литовської РСР, що займалося боротьбою з “лісовими братами”. Невзоров стверджує, що в дитинстві був присутній разом з ад’ютантом діда на конспіративних квартирах, куди приходили священники РПЦ Московської Патріархії, щоб “настукати” на своїх прихожан.

Мати — Галина Георгіївна Невзорова (1936—2001), журналістка газети “Смена”, похована на Преображенському єврейському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Щодо батька, то, як запевнює сам Олександр, він його ніколи не бачив.

Депутатство: чотири рази був депутатом Держдуми РФ, його обирали до парламенту через одномандатні виборчі округи. Вперше у 1993 році, вдруге у 1995 році, втретє у 2000 році і вчетверте у 2003 році. Після перемоги у 2003 році помічником депутата Невзорова був кримінальний авторитет Володимир Барсуков.

З 1994 по 1998 рр. був консультантом-аналітиком Бориса Березовського.

За даними Катерини Шульман (російська політологиня), за час свого депутатства Олександр Невзоров не підписав жодного законопроєкту та не відвідав жодного засідання. Однак сам Невзоров запевняє, що за чотири терміни депутатства був у Держдумі символічно – 4 рази.

Довірена особа президента РФ Володимира Путіна: до цього списку Невзоров потрапив 7 лютого 2012 року та агітував за Путіна, назвавши його “єдиним, хто може утримати від катастрофи імперію, яка розвалюється щосекунди”. В інтерв’ю Ксенії Собчак розповідав, що йому не важко одночасно агітувати за Путіна та критикувати РПЦ (за критику Російської православної церкви його хотіли виключити зі списку довірених осіб).

В 2018 році, в інтерв’ю блогеру Юрію Дудю Невзоров зізнався, що голосував за Путіна на виборах, оскільки вдячний йому за те, що у 1990-их роках Путін відмовив Анатолія Собчака замовляти його (Невзорова – ред.) вбивство.

Підтримка України: після подій 2014 року, коли РФ анексувала Крим та розпочала війну на Донбасі, окупувавши частину Луганської та Донецької областей, Невзоров почав критикувати російську владу у своїх відеороликах. Часто свої відео він закінчував словами “Слава Україні!”

У 2015 році він навіть заявив, що просить не вважати його росіянином.

“У мене немає національності. З росіян я написав заяву про вихід після українських подій. Я непитущий, невіруючий і на балалайці грати не вмію — який з мене росіянин?” – сказав він.

Кримінальна справа та виїзд з Росії: 22 березня 2022 року Головне слідче управління Слідчого комітету РФ відкрило проти 63-річного Олександра Невзорова кримінальне провадження за пунктом “д” частини 2 статті 207 КК РФ – публічне розповсюдження під виглядом достовірних повідомлень свідомо неправдивої інформації про дії ЗС РФ.

За даними російських правоохоронців, Невзоров у своїх соцмережах “опублікував неправдиві фото про те, що російські військові обстріляли мирних громадян, використавши як джерела українські ЗМІ, хоча в міноборони РФ офіційно називають ці докази неправдивими”.

Вже наступного дня, 23 березня, дружина Невзорова Лідія повідомила, що вони перебувають в Ізраїлі, оскільки в Олександра запланований там виступ, однак запевняла, що виїжджати з РФ назавжди вони не планують.

Сам Невзоров в інтерв’ю російському ЗМІ “Медуза” також заявив, що вони виїхали до Ізраїля ще до того, як дізнались про кримінальну справу. Проте, наголосив Невзоров, про підготовку кримінальної справи він знав завчасно через свої джерела.

22 квітня 2022 року міністерство юстиції РФ внесло Невзорова до списку “іноземних агентів”. Вже 4 травня 2022 року МВС РФ оголосило Олександра Невзорова у міжнародний розшук.

Українське громадянство: зауважимо. що станом на 14 годину 3 червня, попри дані Геращенка та підтвердження Невзорова, на сайті президента України поки що немає указу щодо надання громадянства Олександру та Лідії Невзоровим.

Також додамо, що умовами прийняття до громадянства України є:

  • визнання і дотримання Конституції України та законів України;
  • подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
  • безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років (окрім деяких осіб);
  • отримання дозволу на імміграцію (окрім деяких осіб);
  • володіння державною мовою відповідно до рівня, встановленого законодавством України — підтверджується сертифікатом про рівень володіння державною мовою, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови за результатами іспиту;
  • наявність законних джерел існування (окрім деяких осіб);

Також, згідно з законодавством, в Україні не дозволено так зване “подвійне громадянство”, а Невзоров не позбавлений російського громадянства.